ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/13850/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючий,
суддів: Банаська О.О., Васьковського О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" Грошової С.В.
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019
у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючий), Козир Т.П., Коробенка Г.П.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019
у складі судді Сівакової В.В.
у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таундевелопменткомпані"
про стягнення 220 000 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції
1. 29.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (далі - ПАТ "УПБ", Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таундевелопменткомпані" (далі - ТОВ "Таундевелопменткомпані", Позичальник) укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 769 (далі - кредитний договір), згідно з п. 1.1 якого Банк зобов`язався відкрити Позичальнику траншеву відкличну відновлювальну кредитну лінію в сумі 95 000 000 грн терміном до 25.05.2016 на поповнення обігових коштів позичальника.
Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору підставою для надання кредиту за кредитним договором є додаткові договори, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання Банку письмової заявки Позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування.
Згідно з п. 1.5 кредитного договору плата за користування одержаними кредитними коштами встановлюється в кожному конкретному додатковому договорі.
2. Протягом дії кредитного договору Позичальник неодноразово звертався до Банку із заявами про надання коштів в рахунок кредиту, за наслідками яких між Позичальником та Банком було укладено додаткові договори про надання траншів в межах кредитної лінії, зокрема:
договір від 27.12.2013 на суму кредиту в розмірі 27 250 000 грн;
договір від 30.12.2013 на суму кредиту в розмірі 15 227 000 грн;
договір від 30.01.2014 на суму кредиту в розмірі 10 500 000 грн;
договір від 12.02.2014 на суму кредиту в розмірі 1 435 000 грн;
договір від 24.02.2014 на суму кредиту в розмірі 11 286 900 грн;
договір від 06.03.2014 на суму кредиту в розмірі 382 000 грн;
договір від 22.08.2014 на суму кредиту в розмірі 7 334 000 грн;
договір від 31.10.2014 на суму кредиту в розмірі 18 100 000 грн;
договір від 26.11.2014 на суму кредиту в розмірі 2 385 000 грн;
договір від 09.12.2014 на суму кредиту в розмірі 1 000 000 грн;
договір від 11.02.2015 на суму кредиту в розмірі 100 000 грн.
3. Фактичне отримання позичальником кредитних коштів підтверджується наступними меморіальними ордерами:
від 27.12.2013 № 19005169 в сумі 27 273 000 грн;
від 30.12.2013 № 19016271 в сумі 15 227 000 грн;
від 30.01.2014 № 19271447 в сумі 10 500 000 грн;
від 12.02.2014 № 19401790 в сумі 1 435 000 грн;
від 24.02.2014 № 19479151 в сумі 11 286 900 грн;
від 06.03.2014 № 19608976 в сумі 382 000 грн;
від 22.08.2014 № 20896353 в сумі 7 334 000 грн;
від 31.10.2014 № 21403583 в сумі 18 100 000 грн;
від 26.11.2014 № 21598785 в сумі 2 385 000 грн;
від 09.12.2014 № 21718615 в сумі 1 000 000 грн;
від 11.02.2015 № 22208904 в сумі 100 000 грн.
4. Згідно з умовами п. 7.1. кредитного договору нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами, наданими відповідно до додаткових договорів, здійснюється щомісячно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за кожним кредитом, але не пізніше строку, обумовленого в кожному додатковому договорі.
5. Відповідно до п. 4.1. кредитного договору Позичальник зобов`язався повернути одержані кредитні ресурси в строк згідно з умовами, які викладені у відповідних додаткових договорах, що є невід`ємними частинами цього договору та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичкові рахунки та рахунки нарахованих процентів, відповідно до строків, які встановлені додатковими договорами.
6. Додатковими договорами до кредитного договору передбачалася можливість дострокового погашення кредитів Позичальником. Зокрема пунктом 3 кожного додаткового договору передбачено строк повернення кожного траншу не пізніше встановленої в ньому дати. Отже, повернення кредиту було можливим в будь-який час не пізніше встановленої в додатковому договорі дати.
7. 27.05.2015 Позичальником з метою виконання кредитного договору подано до ПАТ "УПБ" наступні платіжні доручення, які було проведено Банком:
№ 1574 на суму 20 383, 56 грн (погашення відсотків);
№ 1575 на суму 29 250, 41 грн (погашення відсотків);
№ 1576 на суму 48 614, 80 грн (погашення відсотків);
№ 1577 на суму 214 027, 40 грн (погашення відсотків);
№ 1578 на суму 368 942, 47 грн (погашення відсотків);
№ 1579 на суму 149 493, 04 грн (погашення відсотків);
№ 1580 на суму 310 380, 49 грн (погашення відсотків);
№ 1581 на суму 7 786, 52 грн (погашення відсотків);
№ 1582 на суму 555 452, 06 грн (погашення відсотків);
№ 1583 на суму 230 067, 22 грн (погашення відсотків);
№ 1584 на суму 2 038, 36 грн (погашення відсотків);
№ 1585 на суму 15 227 000 грн (погашення кредиту);
№ 1586 на суму 10 500 000 грн (погашення кредиту);
№ 1587 на суму 1 435 000 грн (погашення кредиту);
№ 1588 на суму 27 250 000 грн (погашення кредиту);
№ 1589 на суму 382 000 грн (погашення кредиту);
№ 1590 на суму 18 100 000 грн (погашення кредиту);
№ 1591 на суму 100 000 грн (погашення кредиту);
№ 1592 на суму 11 286 900 грн (погашення кредиту);
№ 1593 на суму 7 334 000 грн (погашення кредиту);
№ 1594 на суму 2 385 000 грн (погашення кредиту);
№ 1595 на суму 1 000 000 грн (погашення кредиту).
8. 27.05.2015 між Банком та Позичальником укладено договір про розірвання договору про відкриття траншевої кредитної лінії від 29.11.2013 № 769, відповідно до якого сторони дійшли згоди розірвати кредитний договір з 27.05.2015.
9. У зв`язку з повним погашенням заборгованості ПАТ "УПБ" видано Позичальнику довідку від 28.05.2015 № 11/5-02/489, в якій повідомляється про повне погашення заборгованості Позичальником за кредитним договором.
10. Постановою Правління Національного банку України від 28.05.2015 № 348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних", Банк було віднесено до категорії неплатоспроможних.
11. На підставі цієї постанови Правління Національного банку України виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 28.05.2015 № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "УПБ", згідно з яким з 29.05.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "УПБ".
12. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "УПБ" запроваджено строком на 3 місяці з 29.05.2015 по 28.08.2015 включно.
13. Постановою Правління Національного банку України від 28.08.2015 № 562 відкликано банківську ліцензію ПАТ "УПБ" та прийнято рішення про ліквідацію банку.
14. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте відповідне рішенням від 28.08.2015 № 158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УПБ" та делегування повноважень ліквідатора банку".
15. 29.05.2015 наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Пантіної Л.О. "Про перевірку договорів в ПАТ "УПБ" № 26/ТА було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "УПБ" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в банку, на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
16. За результатами роботи комісії складено протокол від 20.08.2015 № 23, в якому зазначено, що:
здійснивши правочин по погашенню заборгованості ТОВ "Таундевелопменткомпані" за кредитним договором від 29.11.2013 № 769, Банком порушено вимоги постанови Національного банку України від 30.04.2015 № 293/БТ, відповідно до якої під час здійснення особливого режиму контролю всі розрахунки в національній валюті повинні проводитись через кореспондентський рахунок Банку, відкритий у Національному банку України, та яка забороняє Банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи;
договір від 27.05.2015 про розірвання кредитного договору укладено з порушенням умов кредитного договору;
Банк, здійснивши правочин по погашенню заборгованості ТОВ "Таундевелопменткомпані" за кредитним договором від 29.11.2013 № 769, прийнявши дострокове повне погашення заборгованості позичальником, прийняв на себе зобов`язання щодо забезпечення (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", що прямо зазначено у п. 5 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину;
в результаті здійснення правочину по погашенню заборгованості за кредитним договором надаються переваги кредитору Банку - ОСОБА_1, а також переваги юридичним особам та фізичним особам, що перерахували кошти останньому (ТОВ Компанія "Фортуна", ОСОБА_2, ОСОБА_3 ) перед іншими кредиторами, не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами Банку, що прямо зазначено у п. 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину.
17. Відтак, було прийнято рішення про виявлення нікчемних правочинів (договорів), зокрема, правочину по проведенню Банком платіжних доручень №№ 1574-1595 для погашення заборгованості за кредитним договором від 29.11.2013 № 769 та договору від 27.05.2015 про розірвання кредитного договору від 29.11.2013 № 769, та необхідність здійснити дії щодо направлення повідомлення про нікчемність правочинів згідно зі статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
18. Листом від 22.09.2015 № 01-10/4908 Фонд повідомив відповідача про нікчемність правочину по проведенню Банком платіжних доручень №№ 1574-1595 для погашення заборгованості за кредитним договором від 29.11.2013 № 769 та договору від 27.05.2015 про розірвання кредитного договору від 29.11.2013 № 769 відповідно до пунктів 5 та 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Обґрунтування позову
19. У зв`язку з викладеним, у жовтні 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що діє від імені та в інтересах ПАТ "УПБ", звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Таундевелопменткомпані" про стягнення 220 000 грн.
20. Позовні вимоги Позивач обґрунтовував тим, що 29.11.2013 між Банком та відповідачем укладено Договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 769 (далі - Договір від 29.11.2013 № 769), відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 95 000 000 грн терміном до 26.05.2016. До вказаного Договору укладено декілька додаткових договорів про надання траншів в межах кредитної лінії. 27.05.2015 ПАТ "УПБ" здійснив штучну трансакцію з перерахування коштів згідно наданих відповідачем платіжних доручень №№ 1574-1595, штучно погасивши заборгованість за кредитним договором. 28.05.2015 правлінням Національного банку України прийнято постанову № 348 про віднесення ПАТ "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних, на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 № 107 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Український професійний банк", згідно з яким призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На виконання своїх обов`язків, передбачених статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час здійснення перевірки було виявлено правочин по проведенню ПАТ "Український професійний банк" платіжних доручень для погашення заборгованості за кредитним договором та договір про розірвання кредитного договору, які є нікчемними. Тому, у зв`язку з невиконанням відповідачем, на думку позивача, зобов`язань за кредитним договором Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що діє від імені та в інтересах ПАТ "УПБ", звернувся до суду про стягнення 220 000 грн, з яких: 209 000 грн боргу за кредитом та 11 000 грн боргу за процентами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
21. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.
22. Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у позові, дійшли висновку, що кредитний договір є виконаним, наслідком чого стало його розірвання за згодою сторін.
Суди зазначили, що платежі в погашення кредиту відбувались всередині банку, тому їх проведення не могло відображатись на кореспондентському рахунку самого банку, відкритому в іншому банку (НБУ). Так само і не міг залишок коштів на кореспондентському рахунку ПАТ "Український професійний банк" в НБУ (призначеному для міжбанківських розрахунків) впливати на можливість проведення клієнтом операції з перерахування коштів з одного рахунку, відкритого в банку на інший рахунок, також відкритий в даному банку, чим спростовуються твердження позивача про те, що платежі в погашення кредиту повинні були здійснюватись позичальником тільки на кореспондентський рахунок ПАТ "Український професійний банк", відкритий в НБУ.
Отже, в операціях з погашення кредиту ТОВ "Таундевелопменткомпані" відсутня така ознака, як безоплатна відмова банку від своїх вимог, оскільки оплата відбулась, що підтверджується відповідними та належними доказами.
Позивач також не довів, що внаслідок вчинення операцій з погашення кредитної заборгованості Банк став неплатоспроможнім або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим. Позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між здійсненими платежами та визнанням ПАТ "Український професійний банк" неплатоспроможним.
Крім того суд першої інстанції зазначив, що правочини щодо перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок у одному банку не є правочинами в розумінні наведених норм, а є банківськими операціями, а відтак не можуть визнаватись нікчемними.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
23. 20.06.2019 ПАТ "УПБ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Грошової С.В. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/13850/18 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє від імені та в інтересах ПАТ "УПБ", у повному обсязі.
24. При цьому скаржник посилається на неправильне застосування положень статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та на пов`язаність ОСОБА_1 і відповідно ТОВ "Таундевелопменткомпані" з ПАТ "УПБ". Також зазначається про неналежну оцінку доказів у справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
25. Розглянувши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Судом касаційної інстанції відхиляються доводи касаційної скарги, що судами неналежно оцінені докази, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.