Постанова
іменем України
2 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 740/479/16-к
провадження № 51-1130 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Пашкова Є.Є.,
захисника Камінської М.П.,
потерпілого ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката Розмовенко О.Г. на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 травня 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270180001847, щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там само, раніше судимого, останнього разу - 22 грудня 2015 року за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) на підставі ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 309 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 травня 2018 року ОСОБА_3 засуджено: за ч. 1 ст. 115 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років; за ч. 3 ст. 357 КК - до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 309 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду від 22 грудня 2015 року й остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
Цивільний позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 200 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. В задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди відмовлено.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув?язнення з 14 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 27 листопада 2018 року частково задовольнив апеляційні скарги ОСОБА_3 та його захисника Денисенка С.В., змінив зазначений вирок суду і відповідно до ч. 5 ст. 72 КК зарахував
ОСОБА_3 у строк покарання строк його попереднього увʼязнення з 14 грудня 2015 року по 27 листопада 2018 року включно з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 309 КК за таких обставин.
13 грудня 2015 року близько 13:00 ОСОБА_3 у будинку на
вул. Воровського, 60 в смт Лосинівка, де проживала ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 під час конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_6 та бажаючи їх настання, з метою умисного вбивства штовхнув потерпілу на підлогу, від чого вона при падінні ударилася головою, та завдав їй деревʼяною палицею, яку відшукав у приміщенні будинку, не менше трьох ударів по голові, внаслідок чого ОСОБА_6 від закритої черепно-мозкової травми померла на місці події.
Після вчинення вбивства ОСОБА_3 викрав паспорт громадянки України ОСОБА_6 та з місця вчинення злочину зник.
Крім того, за невстановлених обставин, ОСОБА_3 незаконно придбав медичний шприц ємністю 5 мл з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - опієм ацетильованим, який повторно незаконно зберігав при собі у квартирі № 5 у корпусі 1 на вул. Обʼїжджій, 120 для власного вживання без мети збуту до його виявлення та вилучення 14 грудня 2015 року близько 11:45 співробітниками Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Розмовенко О.Г. просить скасувати постановлені щодо засудженого ОСОБА_3 вирок та ухвалу і закрити кримінальне провадження. Суть доводів захисника зводиться до тверджень про те, що за ч. 1
ст. 115, ч. 2 ст. 309 КК ОСОБА_3 засуджено необґрунтовано й у справі відсутні належні та допустимі докази, які би підтверджували його винуватість за вказаними обвинуваченнями. Крім того, зазначає, що ОСОБА_3 не мав наміру вбивати потерпілу, про що свідчать наявні у справі докази, яким суд при постановленні вироку дав неправильну оцінку. На думку захисника, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд не в повному обсязі дослідив обставини події та докази у справі, не встановив мети й мотиву вчинення злочину, знаряддя злочину. Також скаржник указує на те, що слідчі дії у справі проводилися з численними порушеннями, без відеофіксації цих дій, а наявний у матеріалах провадження відеозапис слідчого експерименту неможливо відтворити. Оскільки апеляційний суд залишив усе це поза увагою, захисник вважає ухвалу також незаконною.
Прокурор, подав на касаційну скаргу захисника заперечення, в яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_3 без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник - адвокат Камінська М.П. підтримала подану касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор та потерпілий ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення касаційної скарги захисника та просили залишити судові рішення щодо ОСОБА_3 без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК, кваліфікація його дій за цим законом та міра призначеного покарання у касаційній скарзі захисника не піддаються сумніву.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, доводи в касаційній скарзі захисника Розмовенко О.Г. про необґрунтованість засудження ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 309 КК були предметом ретельної перевірки судів першої та апеляційної інстанцій, які обґрунтовано визнали ці доводи безпідставними, оскільки вони не знайшли свого підтвердження. Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій.