ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 752/24667/17
провадження № 61-15792св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-виробнича компанія "Рамінтек",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 в частині оскарження ухвали Апеляційного суду міста Києва від 2 лютого 2018 року, постановленої у складі судді Чобіток А. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-виробнича компанія "Рамінтек" (далі - ТОВ "Іноваційно-виробнича компанія "Рамінтек"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5, про скасування рішення загальних зборів і наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначив, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Іноваційно-виробнича компанія "Рамінтек" про звільнення його з посади директора товариства і виданий на підставі цього рішення наказ є протиправними, оскільки їх прийняття відбулося із порушенням встановленого законодавством порядку, тому просить поновити його на займаній посаді і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року відкрито провадження у даній справі.
Не погоджуючись з цією ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6, посилаючись на те, що вона є учасником ТОВ "Іноваційно-виробнича компанія "Рамінтек" і даний спір стосується її прав та інтересів, оскаржила ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 2 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року повернено.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що даною ухвалою питання про права, обовʼязки, свободи та інтереси ОСОБА_6, яка не є учасником справи, не вирішувалося, тому вона не має процесуального права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі. Оскільки апеляційна скарга обґрунтована твердженням про те, що дана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, і не містить доводів про порушення правил підсудності при відкритті провадження, суд апеляційної інстанції також зазначив про те, що з таких підстав ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У березні 2018 року ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 2 лютого 2018 року скасувати і провадження у справі закрити.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 в частині оскарження ухвали Апеляційного суду міста Києва від 2 лютого 2018 року; у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року відмовлено.
Касаційна скарга в частині оскарження ухвали Апеляційного суду міста Києва від 2 лютого 2018 року мотивована тим, що дана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального законодавства.
Заявник зазначає, що вона є учасником ТОВ "Іноваційно-виробнича компанія "Рамінтек", тому вказана справа, у якій предметом позову, крім іншого, є вимога про скасування рішення загальних зборів учасників товариства від 23 жовтня 2017 року, стосується її прав і інтересів, на що не звернув уваги суд першої інстанції.
Крім того, стаття 357 ЦПК України не передбачає такої підстави для повернення апеляційної скарги як оскарження ухвали про відкриття провадження у звʼязку з порушенням правил підвідомчості особою, яка не є учасником справи.
Вважає, що, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції порушив її гарантоване Конституцією України право на апеляційне оскарження судового рішення і гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд.
Вказала, що ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час постановлення ухвали апеляційним судом, не передбачає такого поняття як підвідомчість спору, натомість розмежовує предметну, територіальну і інстанційну підсудність. Нею оскаржено ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з підстав порушення правил предметної підсудності, що відповідає змісту статті 353 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_6 відповідно до статті 352 ЦПК України не має права на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року, оскільки не є учасником справи і оскаржуваною ухвалою питання про її права, свободи, інтереси чи обовʼязки не вирішено. Також зазначив про те, що апеляційна скарга не містить доводів щодо порушення судом правил підсудності, тому не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.