Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 727/3518/16-ц
провадження № 61-3578св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
представники позивача -ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
представник відповідачів - ОСОБА_8,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на постанову Чернівецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю., Одинака О. О., від 11 січня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"
(далі - ПАТ "УкрСиббанк", банк) звернулось до суду з позовом до
ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28 серпня 2006 року між ним та ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту
№ 11031768, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в іноземній валюті у формі кредитної лінії з лімітом у розмірі
30 тис. євро, а відповідач зобовʼязувався сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 11,5% річних та повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 28 серпня 2017 року. 03 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якої ліміт кредитної лінії збільшено
до 50 тис. євро.З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобовʼязань ОСОБА_6 за кредитним договором між банком та ОСОБА_7 28 серпня 2006 року укладено договір поруки № 37063. У той же день, між банком та ОСОБА_7 укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки № 37063, відповідно до умов якої поручитель надав згоду забезпечувати змінене основне зобовʼязання. Вказував, що
ОСОБА_6 зобовʼязання за кредитним договором належним чином не виконав, погашення заборгованості у встановленому договором порядку не здійснив, у звʼязку з чим відповідачам направлено вимоги про погашення заборгованості, які залишились не виконані. Станом на 12 травня 2016 року заборгованість за кредитним договором становить 11 127,87 євро, і складається із: заборгованості по кредиту в розмірі 9 879,03 євро, у тому числі простроченої заборгованості з серпня 2015 року у розмірі
4 179,34 євро; заборгованості по процентах в розмірі 1 248,84 євро, а також пені у розмірі 23 427,30 грн, яка складається з: пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 18 341,37 грн, пені за прострочення сплати процентів у розмірі 5 085,93 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 127,87 євро та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 23 427,30 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці, у складі судді
Чебан В. М., від 28 вересня 2018 року у задоволенні позову
ПАТ "УкрСиббанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що висновок судового експерта здійснений у повній відповідності до умов кредитного договору та є правильним, тому районний суд вважав доведеним факт отримання ОСОБА_6 коштів на загальну суму 57 300 євро та відсутність його заборгованості перед банком. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до поручителя, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що банк звернувся до суду з позовом до поручителя лише 15 травня 2016 року, тобто після закінчення шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовʼязання - 11 липня 2015 року, отже позивач пропустив строк позовної давності звернення до суду з позовом до поручителя.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 січня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ ""УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2006 року № 11031768, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 1 899,70 євро; заборгованості по відсотках у розмірі 459,30 євро; пені у розмірі 5 110,37 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2006 року
№ 11031768, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 7 979,33 євро; заборгованості по відсотках в розмірі 574,71 євро; пені у розмірі 15 430,87 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновок експертизи, який був покладений в основу рішення суду першої інстанції, не спростовує обґрунтованості заявлених вимог банку, які підтверджуються матеріалами справи, а відповідачами не надано належних та допустимихдоказів на підтвердження відсутності заборгованості позичальника перед банком. Банк змінив строк виконання основного зобовʼязання на 11 березня 2016 року, а з цим позовом звернувся до суду 17 травня 2016 року, отже суд першої інстанції припустився помилки, відмовляючи у стягненні боргу з поручителя, мотивуючи пропуском строку позовної давності. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 28 березня
2018 року у справі № 444/9519/12-ц, суд апеляційної інстанції стягнув відсотки за користування кредитними коштами, нараховані до закінчення строку дії кредитного договору, зміненого банком шляхом направлення вимоги про дострокове повернення кредитних коштів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу позивача на рішення суду першої інстанції, подану особою, повноваження якої не підтверджені належним чином. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що кредитні кошти видавались позичальнику готівкою через касу банка, а тому належними та допустимими доказами отримання позичальником кредитних коштів можуть бути первинні касові документи, які не були надані позивачем. Позивач не мав правових підстав для знищення первинних бухгалтерських документів по неповернутому кредиту. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що останній платіж було здійснено позичальником у червні 2015 року, а з позовом до поручителя банк звернувся у травні 2016 року, отже порука припинилась на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзивах на касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" просить залишити касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
27 березня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 серпня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_6 укладено договір № 11031768 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії з лімітом у розмірі 30 тис. євро строком по 28 серпня 2017 року.
03 жовтня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до пункту 2 якої збільшено ліміт кредитної лінії до 50 тис. євро.
Пунктом 1 додаткової угоди № 1 визначено, що на день підписання цієї додаткової угоди, сторони підтверджують наявність заборгованості позичальника по основній сумі відновлювальної кредитної лінії у розмірі
23 995,22 євро.
ОСОБА_6 скористався сумою кредиту в розмірі 64 300 євро. Доказами видачі кредитних коштів позичальнику окремими траншами
у сумі 64 300 євро є виписки за кредитним договором (т. 1, а .с. 185-210,
т. 2, а. с. 28-53, 140-167) виписка за особовим рахунком № 26200050903600 (т. 1, а. с. 51, т. 2, а. с. 27, 168), копії заяв на видачу готівки (т. 2, а. с. 54-61).
З виписки за кредитним договором слідує, що за період з 28 серпня
2006 року по 03 жовтня 2006 року сума виданих коштів становить: 28 серпня 2006 року - 8 тис. євро, 06 вересня 2006 року - 4 тис. євро, 12 вересня -
5 тис. євро, 22 вересня - 2 тис. євро, 29 вересня - 5 тис. євро. Отже, по кредитному договору з первісною кредитною лінією ОСОБА_6 отримав 24 тис. євро.
08 вересня 2006 року ОСОБА_6 здійснив часткове погашення суми отриманих траншів в розмірі 4,78 євро (т. 1, а. с. 155), залишок суми отриманих кредитних коштів станом на 03 жовтня 2006 року становить
23 995,22 євро і саме цю суму, як існуючу заборгованість, сторони вказали у додатковій угоді від 03 жовтня 2006 року.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 27 червня
2017 року № 21 за договором про надання споживчого кредиту
від 28 серпня 2006 року № 11031768 та додатковою угодю до договору № 1 від 03 жовтня 2006 року ОСОБА_6 було отримано
від ПАТ "УкрСиббанк" кредитні кошти на загальну суму 57 300,00 євро
(64 300 євро - 5000 євро (відсутня заява на видачу готівки від 29 вересня 2006 року) - 2 тис. євро (23 жовтня 2006 року кошти видано з каси, а не перераховано на поточний рахунок позичальника) (т. 2, а. с. 102-111).
Відповідно до висновку додаткової судово-економічної експертизи
від 15 червня 2018 року № 22 заборгованість відповідачів за договором про надання споживчого кредиту від 28 серпня 2006 року № 11031768 та додатковою угодою до договору № 1 від 03 жовтня 2006 року з урахуванням даних щодо кількості коштів, отриманих ОСОБА_6, зазначених у висновку експерта від 27 червня 2017 року №21 у розмірі 57 300,00 євро, відсутня, існує переплата у сумі 6 344,22 євро (т. 2, а. с. 172-177).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 12 травня 2016 року заборгованість ОСОБА_6 перед банком по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить
11 127,87 євро, з яких: 9879,03 євро - кредитна заборгованість, у тому числі прострочена заборгованість з серпня 2015 року у сумі 4 179,34 євро;
1 248,84 євро - заборгованість по процентам. Крім того, заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом
на 12 травня 2016 року становить суму 23 427,30 грн, з яких: 18 341,37 грн - пеня за прострочення сплати кредиту та 5 085,93 грн - пеня за прострочення сплати процентів.
Останній платіж за спірним кредитним договором було здійснено позичальником 11 липня 2015 року (т. 1, а. с. 41).
Позивач предʼявив відповідачам вимогу про погашення простроченої заборгованості, а у випадку не усунення порушень - про дострокове погашення всієї заборгованості. Надіслані вимоги від 28 лютого 2016 року відповідачі не отримали. Зі змісту зазначеної вимоги та з
пункту 11.1 кредитного договору слідує, що у випадку невручення протягом 40 календарних днів з дати направлення вимоги банком, термін повернення кредиту вважати таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення вимоги про дострокове повернення кредиту від банку.
У пункті 4.6 кредитного договору встановлено обовʼязок позичальника достроково повернути суму кредиту та сплатити проценти у випадках встановлених пунктах 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 цього договору та/або порушень істотних умов договору та застосування банком процедури щодо дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 11 цього договору.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.