Постанова
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 183/1452/15
провадження № 61-33551св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) -Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_4,
третя особа за зустрічним позовом - Національний банк України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", третя особа - Національний банк України, про визнання кредитного договору недійсним,
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року у складі судді Майної Г. Є. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2017 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Макарова М. О., Демченко Е. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, який уточнило в процесі розгляду справи, та просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 3 500 467,66 грн і понесені судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" посилалося на те, що 23 серпня 2006 рокуміж Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБСР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту № 1/55-6 (далі - кредитний договір), за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 80 000 євро зі сплатою 12 процентів річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 22 серпня 2016 року. В порушення вимог законодавства та умов кредитного договору ОСОБА_4 не виконував належним чином своїх зобовʼязань, у звʼязку з чим в нього утворилася заборгованість, яка станом на 25 серпня 2015 року складала 140 434,49 євро, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) еквівалентно 3 500 467,66 грн, з яких: 77 332 євро - залишок суми кредиту, що еквівалентно 1 927 576,12 грн, 63 102,49 євро - заборгованість за відсотками, що еквівалентно 1 572 891,55 грн.
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом та просив визнати недійсним кредитний договір.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 посилався на те, що після підписання кредитного договору він не отримав кредитних коштів та оригіналу кредитного договору, а тому вважав зазначений договір неукладеним. Вказував, що сторонами не визначений розмір зобовʼязання за кредитним договором та його еквівалент. Крім того, у разі відмови у задоволенні зустрічного позову, просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог банку, посилаючись на пункт 4.5 спірного кредитного договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 19 липня 2016 року відмовив у задоволенні первісного та зустрічного позовів.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що ПАТ "Укрсоцбанк" пропустило строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, що згідно з частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 14 березня 2017 рокурішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року залишив без змін.
Мотивував рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому також виходив з того, що аргументи апеляційної скарги стосовно переривання позовної давності не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Ухвалення заочного рішення від 17 лютого 2014 року також не свідчить про цю обставину, оскільки воно прийняте за наслідками розгляду позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ "Укрсоцбанк" про захист прав споживачів, а не позову банку про стягнення заборгованості.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У березні 2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ПАТ "Укрсоцбанк" мотивована безпідставністю висновків судів про те, що ним пропущено позовну давність, оскільки застосування загальної позовної давності з моменту останнього погашення заборгованості за кредитним договором є незаконним та таким, що суперечить нормам матеріального права. Судами не враховано того, що 09 лютого 2009 року ОСОБА_4 направляв банку заяву про можливість реструктуризації кредитної заборгованості та внесення змін в графік погашення, тобто вчинив дію, яка призвела до переривання позовної давності, у звʼязку з чим перебіг позовної давності слід рахувати саме з цієї дати. Крім того не враховано той факт, що у серпні 2008 року банк звертався до позичальника з позовом про стягнення заборгованості, а ОСОБА_4 із зустрічним позовом в якому, серед іншого, просив зарахувати в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором грошові суми з поточного рахунку та визнати незаконними нарахування пені та штрафів. Враховуючи наведене хибним є висновок апеляційного суду про те, що ухвалення заочного рішення від 17 лютого 2014 року не свідчить про переривання позовної давності.
У червні 2017 року ОСОБА_4 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив її відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що позов предʼявлений банком з пропуском позовної давності, а тому обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суди правомірно виходили з умов договору щодо початку перебігу позовної давності, а не із строку дії кредитного договору. Він не вчиняв дій, що можуть свідчити про визнання боргу або іншого обовʼязку в розумінні статті 264 ЦК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
31 травня 2018 року справу № 183/1452/15 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 23 серпня 2006 року між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту № 1/55-6 за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 80 000 євро зі сплатою 12 процентів річних на суму залишку заборгованості.
За змістом пункту 1.1 кредитного договору, погашення кредиту повинно здійснюватися згідно з графіком, рівними платежами у сумі 667 євро до 10 числа (включно) кожного місяця, починаючи з вересня 2006 року і до 22 серпня 2016 року (останній платіж - 627 євро).
Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на фактичну заборгованість за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360), щомісячно в останній робочий день місяця без урахування останнього робочого та послідуючих неробочих днів місяця, а також в день дострокового повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. Відсотки нараховуються з розрахунку факт/360 (пункт 2.4 кредитного договору).
Згідно з пунктом 2.4.1 кредитного договору сплата відсотків здійснюється у валюті кредиту на рахунок № НОМЕР_1 в Дніпропетровській обласній філії АКБСР "Укрсоцбанк" включно до 10-го числа місяця, наступного за тим, в якому нараховані відсотки, а також в день дострокового повернення кредиту. Якщо 10-те число місяця є неробочим днем, то позичальник зобовʼязаний сплатити суму нарахованих відсотків, згідно з пунктом 2.4 цього договору, у попередній робочий день.
В порушення вимог законодавства та умов кредитного договору ОСОБА_4 з липня 2007 року не виконував належним чином своїх зобовʼязань, у звʼязку з чим в нього утворилася заборгованість, яка станом на 25 серпня 2015 року складала 140 434,49 євро, що за курсом НБУ еквівалентно 3 500 467,66 грн, з яких: 77 332 євро - залишок суми кредиту, що еквівалентно 1 927 576,12 грн, 63 102,49 євро - заборгованість за відсотками, що еквівалентно 1 572 891,55 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.