Постанова
Іменем України
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 465/674/17
провадження № 61-45636св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_4,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_5,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Львівська місцева прокуратура № 3, яка діє в інтересах держави в особі Львівської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката Лабай Андрія Мироновича на постанову апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2018 року у складі колегії суддів:
Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
08 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_5 про спонукання до укладення договору.
Позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що 18 квітня 2016 року між нею та ОСОБА_5 було укладено попередні договори купівлі-продажу квартир
АДРЕСА_1 та посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенко Н. О. та зареєстровані в реєстрі за № 1223 та №1224. Відповідно до вищевказаних договорів ОСОБА_5 зобовʼязався протягом 4-го кварталу 2016 року укласти з нею договори купівлі-продажу вказаних квартир і передати їх позивачу за актом прийому-передачі. При укладені попередніх договорів сторонами було визначено, що орієнтовна вартість кожної квартири становить 1 528 200,00 грн. В момент укладення договорів вона сплатила ОСОБА_5 повну вартість квартир, тим самим виконавши взяті на себе зобовʼязання. Пунктом 4.3 попередніх договорів обовʼязок по ініціюванню укладення основних договорів було покладено на відповідача, проте
ОСОБА_5 до цього часу не ініціював укладення основних договорів купівлі-продажу квартир та не вживає жодних заходів по передачі їй цих квартир, хоча повну їх вартість вона оплатила.
ОСОБА_4 просила зобовʼязати ОСОБА_5 укласти з нею договори купівлі-продажу квартир АДРЕСА_1 на умовах попередніх договорів купівлі-продажу квартир, які укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 18 квітня 2016 року.
16 лютого 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_4 про визнання права власності.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 мотивовано тим, що між сторонами
18 квітня 2016 року було укладено попередні договори купівлі-продажу квартир АДРЕСА_1 відповідно до яких сторони домовились протягом 4-го кварталу 2016 року укласти договори купівлі-продажу вказаних квартири. Разом з тим, пунктом 1.3. попередніх договорів передбачено, що сторони зобовʼязуються укласти основний договір протягом VI кварталу 2016 року, але в будь-якому разі не раніше отримання продавцем правовстановлюючих документів на квартиру на надання відповідним органом державної реєстрації України документів, що є необхідними для належного укладення та оформлення основного договору.
Правовстановлюючі документи на квартири в будинку АДРЕСА_1 у ОСОБА_5 відсутні, а тому підстави для укладення договорів купівлі-продажу між сторонами відсутні. ОСОБА_5 вжив всіх необхідних заходів для завершення будівництва будинку та отримання правовстановлюючих документів.
ОСОБА_5 просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити та визнати за ним право власності в цілому на житловий 8-квартирний будинок загальною площею 1 102,3 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: квартири № 1 загальною площею 74,2 кв.м; квартири № 2 загальною площею 60,4 кв.м; квартири № 3 загальною площею 73,7 кв.м, квартири № 4 загальною площею 61,1 кв.м; квартири № 5 загальною площею 74,7 кв.м; квартири № 6 загальною площею 60,8 кв.м; квартири № 7 загальноюплощею150,7 кв.м; квартири № 8 загальною площею 117,8 кв.м; нежитлових приміщень в підвалі, цокольному поверсі та сходовій позначених на плані літ.: І, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XIII, XIV, XV, XVI, XVII, XVIII, XIX, XX, XXI, XXII, XXIII, XIV, XV, XVI.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 20 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про спонукання до укладення договору, - відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності, - задоволено.
Визнано за ОСОБА_5 право власності в цілому на житловий 8-квартирний будинок загальною площею 1 102,3 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: квартири № 1 загальною площею 74,2 кв.м; квартири № 2 загальною площею 60,4 кв.м; квартири № 3 загальною площею 73,7 кв.м; квартири № 4 загальною площею 61,1 кв.м; квартири № 5 загальною площею 74,7 кв.м; квартири № 6 загальною площею 60,8 кв.м; квартири № 7 загальною площею 150,7 кв.м; квартири № 8 загальною площею 117,8 кв.м; нежитлових приміщень в підвалі, цокольному поверсі та сходовій позначених на плані літ.: І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII, VIII, ІХ, Х, ХІ, ХІІ, ХІІІ, ХІV, ХV, ХVІ, ХVІІ, ХVІІІ, ХІХ, ХХ, ХХІ, ХХІІ, ХХІІІ, ХІV, ХV, ХVІ.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 8 000,00 грн судового збору.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, місцевий суд виходив із відсутності правовстановлюючих документів на квартири, а пунктом 1.3 попередніх договорів передбачено, що сторони зобовʼязуються укласти основний договір протягом VI кварталу 2016 року, але не раніше отримання продавцем правовстановлюючих документів на квартири.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5, місцевий суд дійшов висновку про те, що будівництво будинку по АДРЕСА_1 проведено на земельній ділянці яка належить ОСОБА_5, є завершеним, відповідає будівельним нормам та здійснене відповідно до проекту, який пройшов державну експертизу і не порушує права інших осіб.
Постановою апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2018 року апеляційну скаргу Львівської місцевої прокуратури № 3 задоволено.
Рішення Франківського районного суду міста Львова від 20 лютого 2017 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, ким у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до
ОСОБА_4 про визнання права власності, - відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь прокуратури Львівської області
12 000,00 грн судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до
ОСОБА_4 про визнання права власності, апеляційний суд виходив із того, що визнання права власності на обʼєкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржувалося, тому в апеляційному порядку не переглядалося.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
05 жовтня 2018 року представник ОСОБА_5 - адвокат Лабай А. М. через засоби поштового звʼязку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Львівської області від
06 вересня 2018 року та залишити в силі рішення Франківського районного суду міста Львова від 20 лютого 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не було задоволено клопотання про закриття провадження у справі, яке було подано представником ОСОБА_5, оскільки у прокурора, який подав апеляційну скаргу, не було повноважень на вчинення таких дій. Прокурором не надано доказів того, що Львівська міська рада та Інспекція ДАБК у місті Львові не можуть самостійно здійснювати захист своїх прав у суді апеляційної інстанції.
При оформленні дозвільних документів ОСОБА_5 не було відомо про те, що земельна ділянка, яка належить заявнику на праві власності, знаходиться в зоні Ж-1 (зона садибної забудови) де дозволено здійснювати будівництво лише 4 поверхового будинку на підставі чого і було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт. Таким чином, єдиним способом захисту свого порушеного права та реалізації права власності на збудовану будівлю є саме визнання за заявником права власності в судовому порядку.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Франківського районного суду міста Львова.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з постановою апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2018 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності.
В іншій частині постанова апеляційного суду Львівської області від 06 вересня 2018 року не оскаржується, а тому відповідно до правил статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядається.
Короткий зміст фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки та будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 27 листопада 2014 року та посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О. І. за № 3769. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
19 червня 2015 року Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської ради було видано ОСОБА_5 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 - для будівництва багатоквартирного житлового будинку з підвальним поверхом і підземним гаражем на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючого будинку. У пункті 10 (Основні техніко-економічні показники обʼєкта будівництва) вказаних містобудівних умов та обмежень, в графі "Поверховість:" зазначено: "4 з мансардою та підвалом і підземним гаражем".
Керуючись вихідними даними, що містились у містобудівних умовах та обмеженнях, проектувальником - ТзОВ "Капітель К", було виготовлено проектну документацію "Будівництво багатоквартирного 4-ох поверхового житлового будинку з підвальним поверхом і підземним гаражем, мансардою та демонтажем існуючого будинку на АДРЕСА_1".
17 вересня 2015 року Департаментом ДАБІ у Львівській області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт.
Рішенням головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Львівській області № 27/04-1-Д від 27 квітня 2016 року було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, у звʼязку з відхиленням від проекту, однак незважаючи на це ОСОБА_5 здійснив добудову будинку без прийняття його в експлуатацію.