1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 369/8537/15-ц

провадження № 61-8356св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

СинельниковаЄ. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5,

відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6, до якої приєдналась ОСОБА_7, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року у складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року у складі колегії суддів: Кулішенка Ю. М., Ігнатченко Н. В.,

Олійника В. І.

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_6 про визнання оспорюваного правочину частково недійсним (в частині дарування ОСОБА_6 1/2 частини житлового будинку); скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ОСОБА_6 1/2 частини спірного житлового будинку

та визнання за малолітнім ОСОБА_5 право власності на вказану частину житлового будинку.

В обґрунтування свого позову зазначив, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2010 року між ОСОБА_4

та ОСОБА_7 затверджено мирову угоду, відповідно до умов якої остання зобовʼязалась після закінчення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 подарувати 1/2 частину будинку їхньому спільному малолітньому сину - ОСОБА_5

Після введення в експлуатацію спірного будинку та реєстрації права власності на житловий будинок 06 червня 2013 року ОСОБА_7 уклала договір дарування будинку з ОСОБА_6, що суперечить правам та інтересам малолітнього ОСОБА_5

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 15 березня 2016 року позов задоволено.

Визнано частково недійсним укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, договір дарування від 06 червня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенко М. О.

06 червня 2013 року та зареєстрований у реєстрі в частині дарування ОСОБА_6 1/2 частини житлового будинку № 31 по вулиці Каштановій

в селі Гатне Києво-Святошинського району Київської області.

Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Онищенко М. О. в частині державної реєстрації в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права власності за ОСОБА_6 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 299, 5 кв. м, житловою площею 142, 2 кв. м.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у звʼязку з невиконанням ОСОБА_7 умов мирової угоди, укладеної 13 липня 2010 року

з ОСОБА_4, та відчуженням спірного будинку у порушення вимог частини шостої статті 203 ЦК України, частини третьої статті 17 Закону України "Про охорону дитинства", без попереднього дозволу органу опіки

та піклування, порушено майнові права малолітнього ОСОБА_5, а саме право на отримання у власність частини домоволодіння.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 15 березня 2016 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції встановивши, що оспорюваний договір дарування житлового будинку від 06 червня 2013 року укладений з порушенням прав та інтересів малолітнього ОСОБА_5, без попереднього дозволу органу опіки та піклування, дійшов правильного висновку про задоволення позову

ОСОБА_4 в інтересах малолітнього ОСОБА_5

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_6, до якої приєдналась ОСОБА_7, просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду

від 13 березня 2019 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що заявник не повинна нести негативні наслідки невиконання з боку ОСОБА_7 своїх зобовʼязань. В той же час, визнаючи частково недійсним договір дарування, суд повинен був застосовувати правові наслідки, встановлені статтею 216 ЦК України, відповідно до якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовʼязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Також заявник зазначила про порушення судами норм процесуального права при розгляді справи.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У відзивах на касаційну скаргу орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації і представник

ОСОБА_4 - ОСОБА_10 просять залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_6, до якої приєдналась ОСОБА_7, а оскаржені судові рішення без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

23 травня 2019 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2010 року у справі № 2-212/2010 про поділ майна подружжя між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 затверджено мирову угоду, відповідно до умов якої остання зобовʼязалася після закінчення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку № АДРЕСА_1 подарувати 1/2 частину будинку їхньому малолітньому сину ОСОБА_5

12 вересня 2012 року вказаний будинок було введено в експлуатацію.

06 червня 2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено договір дарування зазначеного будинку, який розташований на земельній ділянці площею 0,1500 га (кадастровий номер 3222481601:01:056:0049) - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель

і споруд та введений в експлуатацію.

У відповідності до договору та документів, на підставі яких він був укладений, попередній дозвіл органу опіки та піклування на його укладення не надавався, тобто оспорюваний договір укладений без дотримання

прав та інтересів малолітнього ОСОБА_5

Укладаючи договір дарування, відповідач ОСОБА_7 (дарувальник) вказала в пункті 4 договору про те, що прав третіх осіб щодо відчужуваного житлового будинку немає і відсутні будь-які права малолітніх, неповнолітніх дітей щодо нього.

Позиція Верховного Суду


................
Перейти до повного тексту