ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №302/468/16-а
адміністративне провадження №К/9901/106/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Мікули О.І., суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.)
у справі №302/468/16-а
за позовом ОСОБА_2
до Міжгірського обʼєднаного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області
про визнання дій протиправними.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача - Міжгірського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії по втраті годувальника (інвалід з дитинства ІІІ групи) з 01 червня 2015 року та зобовʼязати Міжгірське обʼєднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відновити з 01 червня 2015 року виплату призначеної йому пенсії по втраті годувальника згідно з Законом України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування".
2. Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02.10.2017 позов задоволено частково:
- визнано неправомірними дії Міжгірського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника (інвалід з дитинства ІІІ групи) відповідно до Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування".
- - зобовʼязано Міжгірське обʼєднане Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити ОСОБА_2 виплату пенсії по втраті годувальника (інвалід з дитинства ІІІ групи) з 20 листопада 2015 року.
- позовні вимоги за період з 01 червня 2015 року по 19 листопада 2015 року залишено без розгляду.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково:
- позовні вимоги ОСОБА_2 до Міжгірського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій неправомірними та зобовʼязання вчинити дії за період з 01 червня 2015 року по 19 листопада 2015 року залишено без розгляду;
- визнано неправомірними дії Міжгірського обʼєднаного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника (інвалід з дитинства ІІІ групи) відповідно до Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" у період з 20 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року;
- зобовʼязано Міжгірське обʼєднане Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити ОСОБА_2 виплату пенсії по втраті годувальника (інвалід з дитинства ІІІ групи) відповідно до Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" з 20 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року.
- У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Міжгірському обʼєднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області як одержувач пенсії по втраті годувальника (як інвалід дитинства 3 групи), призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" та одночасно працює на посаді, яка відноситься до посад державної служби - головного спеціаліста з матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ДПІ у Міжгірському районі ГУ ДФС у Закарпатській області.
6. У звʼязку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ, позивачу як пенсіонеру, який працює на посаді державного службовця, виплату пенсії призупинено, починаючи з 01 квітня 2015 року.
7. 02 березня 2016 року позивач звернувся в Міжгірське обʼєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про відновлення виплати призначеної пенсії по втраті годувальника як інвалід дитинства 3 групи.
8. Листом № 02-Б від 05 травня 2016 року Міжгірське обʼєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області повідомило позивача про те, що призначена йому пенсія по втраті годувальника як інваліду дитинства 3 групи відповідно до Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" із змінами внесеними до нього Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213 - VIII та Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", не виплачується, оскільки позивач працював і продовжує працювати на посаді, що дає право на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
9. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції керувався пунктом 5 розділу III Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, відповідно до якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу".
11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог з 01.01.2016, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності дій органу Пенсійного фонду України щодо припинення виплати пенсії позивачу у звʼязку з працевлаштуванням на державну службу, оскільки відповідно до положень законодавства, яке регулювало спірні правовідносини з 01.01.2016, протягом роботи на державній службі виплата пенсії призупиняється і може бути відновлена лише після звільнення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми чинного законодавства. Зазначає, що оскаржуване судове рішення суперечить існуючій судовій практиці та Конституції України.
13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач не погоджується з касаційною скаргою, просить відмовити в її задоволенні, рішення судів попередніх інстанцій просить залишити без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
15. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. З 01 квітня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII, яким абзац другий частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року викладено в такій редакції: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів" пенсії, призначені відповідно до цього закону не виплачуються". Аналогічні зміни внесені до статті 37 Закону України № 3723-XII від 16 грудня 1993 року "Про державну службу".