1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



03 жовтня 2019 року



м. Київ

справа №676/5258/16-а

адміністративне провадження №К/9901/22001/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув в письмовому провадженні справу

за касаційними скаргами ОСОБА_1, Камʼянець-Подільського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

на постанову Камʼянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2017 року (суддя Вдовичинський А.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року (колегія у складі суддів Залімського І.Г., Смілянця Е.С., Сушка О.О.)

у справі № 676/5258/16-а

до Камʼянець-Подільського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області

за позовом ОСОБА_1

про визнання дій неправомірними та зобовʼязання вчинити певні дії,-визнання протиправними і скасування постанов про накладення штрафу.



І. ПРОЦЕДУРА



1. 03.11.2016 ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до Камʼянець-Подільського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила:

(1) визнати неправомірними дії Камʼянець-Подільського обʼєднаного управління ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови в перерахунку їй основного та додаткового пенсійного забезпечення та виплати;

(2) зобовʼязати Камʼянець-Подільське обʼєднане управління ПФУ в Хмельницькій області з моменту призначення, провести перерахунок її пенсії та виплатити різницю з урахуванням п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прожиткового мінімуму відповідно до ст.46 Конституції України, додавши до неї додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровʼю, особам, віднесеним до категорій 2, відповідно до ст.49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30% мінімальної пенсії.

(3) зобовʼязати Камʼянець-Подільське обʼєднане управління ПФУ в Хмельницькій області з 05.09.2016 р. (з дня звернення) провести перерахунок її пенсії, виплативши недораховану суму відповідно до ч.2, 3 ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування", з урахуванням середньомісячного заробітку для обчислення пенсії, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, та в подальшому виплачувати пенсію, згідно вказаних норм Закону

(4) стягнути з державного бюджету України на її користь моральну шкоду в розмірі 20000 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунка субʼєкта владних повноважень - Камʼянець-Подільського обʼєднаного управління ПФУ в Хмельницькій області.

(5) встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом зобовʼязання Камʼянець-Подільського обʼєднаного управління ПФУ в Хмельницькій області подати у 10 денний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіту про виконання рішення суду.

2. Ухвалою Камʼянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.03.2017. залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, залишено без розгляду позовну вимоги про зобовʼязання Камʼянець-Подільського обʼєднаного управління ПФУ в Хмельницькій області з моменту призначення, провести перерахунок її пенсії та виплатити різницю з урахуванням прожиткового мінімум відповідно до ст. 46 Конституції України, додати до неї додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровʼю особам, віднесеним до категорії 2, відповідно до ст. 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30% мінімальної пенсії за період з 04.07.2013 по 03.04.2016.

3. Постановою Камʼянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.03.2017, залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 позов задоволено частково - визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови Камʼянець-Подільського обʼєднаного управління ПФУ в Хмельницькій області про перерахунок ОСОБА_1 її основного розміру пенсії. Зобовʼязано Камʼянець-Подільське обʼєднане управління ПФУ в Хмельницькій області провести перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням поданої нею довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 17/159-16 від 18.08.2016 р. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

4. Додатковою постановою від 19.04.2017 зобовʼязано Камʼянець-Подільське обʼєднане строк з моменту набрання рішенням законної сили подати в суд звіт про виконання судового рішення.

5. Ухвалою Камʼянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.08.2017 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про розʼяснення судового рішення.

6. Ухвалою Камʼянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.09.2017 внесено виправлення описки в постанові суду від 13.03.2017 доповнено друге речення в абзаці другому резолютивної частини постанови після слів "від 18.08.2016" словами: "З врахуванням положень ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо пільг по обчисленню середньомісячного заробітку".

7. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 ухвалу Камʼянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.09.2017 скасовано.

8. Ухвалою Камʼянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.08.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017, відмовлено у задоволенні заяви про встановлення нового строку подання звіту та накладення штрафу. Суди дійшли висновку, що відповідач провів перерахунок пенсії, тобто рішення суду виконав. Та обставина, що перерахунок не призвів до зміни розміру пенсії, не може свідчити про невиконання рішення суду.

9. Обидві сторони звернулися з касаційними скаргами.

10. Позивач просить постанову та ухвалу Камʼянець-Подільського міськрайонного суду від 13.03.2017, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.

12. 21.07.2017 до суду надійшло заперечення відповідача на касаційну скаргу.

13. Відповідач у касаційній скарзі просить постанову Камʼянець-Подільського міськрайонного суду від 13.03.2017, додаткову постанову цього суду від 10.04.2017, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 скасувати та прийняти нову постанову, не конкретизуючи якого саме змісту.

14. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2017 відкрито касаційне провадження в частині вимог що стосуються постанови Камʼянець-Подільського міськрайонного суду від 13.03.2017 та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017. Водночас відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині додаткової постанови Камʼянець-Подільського міськрайонного суду від 10.04.2017.

15. 01.08.2017 до суду надійшло заперечення позивача на цю касаційну скаргу.

16. У звʼязку із ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу 14.02.2018 передано до Верховного Суду та визначено скарг колегії.

17. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2019 касаційні провадження за скаргами позивача та відповідача обʼєднано в одне.



ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ



18. Судами встановлено, що позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році ІІ-ї категорії, перебуває на обліку у відповідача та з 04.08.2013, одержує пенсію за віком згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

19. Позивачка працювала у зоні відчуження з 12 червня по 22 червня 1986, тому пенсію їй призначено із зниженням пенсійного віку. Її розмір обчислено за нормами Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" на підставі поданих документів.

20. Станом на 01.09.2016 розмір пенсії позивачки складав 949,00 грн., з них: розмір пенсії за віком - 103,50 грн.(422,01 грн. (середньомісячний заробіток) х 0,24525 (коефіцієнт стажу) = 103,50 грн.); додаткова пенсія потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії - 170,82 грн.; доплата до прожиткового мінімуму - 580,78 грн., державна адресна допомога - 93,90 грн.

21. 07.09.2016 відповідачем було отримано заяву позивачки від 05.09.2016 про перерахунок пенсії відповідно до ч.2 ст.27 "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" та ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до якої нею було додано довідку № 17/213-16 про роботу в зоні ЧАЕС, довідку та додаток № 17/159-16 про заробітну плату для обчислення пенсії, табель обліку робочого часу в зоні ЧАЕС.

22. Листом від 20.09.2016 відповідач відмовив у проведенні перерахунку, розʼяснив розмір нарахованої та виплачуваної позивачці пенсії.

23. 28.09.2016 позивачка подала заяву в Головне управління Пенсійного фонду Хмельницької області з вимогою провести перерахунок її пенсії з моменту призначення та виплатити різницю з урахуванням прожиткового мінімуму, збільшивши розмір додаткової пенсії до 30%, зробити з перерахованої пенсії перерахунок із збільшенням середньої заробітної плати та індексацію, з 05.09.2016 провести перерахунок пенсії відповідно до ч.2 ст.27 "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" та ст. 57 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

24. Листом від 13.10.2016 р. позивачці було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.

25. Позивач з цим не погодилася і звернулася до суду.



ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН



26. Позивач вважає таке рішення протиправним оскільки при її стажі роботи 18 повних років розмір її пенсії нижчий від прожиткового мінімуму що суперечить ст. 46, 48 Конституції України. Їй повинна була б призначена державна пенсія в розмірі прожиткового мінімуму 1130 грн. та додаткова пенсія за шкоду здоровʼя (30%), відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На даний час додаткова пенсія встановлена їй у розмірі 170, 82 грн.

27. Оскільки усі виплати управління пенсійного фонду здійснює у вигляді єдиного платежу, а платіжні доручення не містять інформації про склад і розмір пенсійних виплат, тому немає обʼєктивної можливості дізнатися про те чи порушені її права.

28. Позивачка вказує, що відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування", з врахуванням розміру її заробітної плати за період роботи в зоні ЧАЕС з 13 по 23 червня 1986 р. та по місцю основної роботи в сумі 816,1 крб. згідно її розрахунків розмір її основного пенсійного забезпечення мав би бути 3454,73 грн.

29. Позивачка вказує, що протиправною відмовою здійснення перерахунку пенсії відповідачем було завдано їй матеріальних збитків і моральної шкоди. Порушення законодавства та зволікання відповідача при розгляді її скарги по здійсненню перерахунку пенсії привели до порушення душевної рівноваги, глибокої психічної травми та загострення протікання хвороб. Позивачка вважає, що їй заподіяна моральна шкода в розмірі 20000 грн.

30. Представник відповідача в суді позов не визнав. Пояснив, що розмір пенсії обчислено за нормами Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування"; позивачці виплачується додаткова пенсія в розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки розмір основної та додаткової пенсії менше прожиткового мінімуму їй здійснюється доплата до прожиткового мінімуму та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 державна адресна допомога; за заявою позивачки в вересні 2016 р. перерахунок не проводився оскільки заява була подана невстановленої форми.



IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ



31. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем призначена та виплачувалася пенсія в порядку та у розмірі, що передбачений Законом № 1058-IV з урахуванням положень Постанови № 265, а тому суд дійшов до висновку, що пенсія позивачу призначена та виплачується відповідачем в порядку та розмірах, що передбачені Законом № 1058-IV, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"", що вказує на правомірність таких дій.



V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ



32. У касаційній скарзі позивачка звертає увагу на наступні доводи:

А) Суди не дали оцінки вимозі щодо перерахунку пенсії у відповідності до вимог ст. 46 Конституції України в частині невідповідності розміру пенсії прожитковому мінімуму.

Б) Суд неправильно застосував ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дійшовши помилкового висновку, що вона підлягає застосуванню при досягненні позивачкою пенсійного віку. Мотиви для такого висновку в судових рішеннях відсутні. Відповідач повинен був застосувати ч. 2 ст. 56 Закону при призначенні пенсії.

В) При визначенні розміру додаткової пенсії судом з порушенням вимог ст. 22, 58 Конституції України безпідставно застосовано Постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112, яка істотно звужує обсяг прав позивачки.

Г) Суд неправильно визначив поняття "середньомісячний заробіток" та постановив зробити перерахунок пенсії з урахуванням довідку за час роботи на ЧАЕС на загальних підставах. Натомість, позивач просила зробити перерахунок з визначенням середнього заробітку не за 5 років, а тільки із заробітку, який вона отримувала за час роботи в зоні ЧАЕС відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону.

Д) Щодо ухвали про залишення без розгляду вимог про перерахунок та виплату пенсії з 04.08.2013 по 03.04.2016, то позивач вважає, що про порушення своїх прав вона дізналася з рішення Європейського суду з прав людини у справі "Петриченко проти України", яке опубліковане 12.07.2016. У цьому рішенні Суд визнав порушенням Конвенції ігнорування судами покликання заявника на положення ст. 46 Конституції України.

Окрім того, при щомісячній виплаті пенсії у платіжках не зазначаються всі складові пенсій, а тільки загальна сума, а отже дізнатися скільки коштів було відраховано з суми пенсії не було можливості. Необізнаність у законодавстві та замовчування відповідача про важливі правові аспекти є поважними причинами у разі пропуску строку звернення до суду.

Окрім того, при призначенні пенсії відповідач не розʼяснив, що позивачка має пільги в обрахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 57, 56 Закону та не допоміг здобути довідку про заробітну плату за час роботи в зоні ЧАЕС.

Більше того, коли позивачка звернулася з такою довідкою про перерахунок пенсії, відповідач відмовив, надавши відповідь, що такий перерахунок можливий лише інвалідам-чорнобильцям.

33. Відповідач у запереченні на касаційну скаргу позивача від 21.07.2017, доводи якого збігаються з доводами його касаційної скарги від 29.06.2017, зазначив, що відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, за наявності у жінок 30 років страхового стажу. У разі, коли страховий стаж становить меншу тривалість, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімальної пенсі за віком. Відтак, розмір пенсії обчислено пропорційно до стажу, який становить 18 років 2 місяці і 14 днів.

34. Середній розмір заробітної плати обчислювався відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" та складає 422,01 грн., в т.ч. за період з 14.08.1985 по 21.10.1986 р.р. Обчислення пенсії із заробітної плати безпосередньо за роботу у зоні відчуження передбачено лише для учасників ліквідацій наслідків аварії на ЧАЕС, яким встановлено групу інвалідності.



VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ



35. Суд оцінив доводи касаційних скарг та заперечень, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і дійшов таких висновків:

36. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоровʼя, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).



(а) щодо законності ухвали про залишення без розгляду частини позовних вимог



37. Доводи про те, що вперше про порушення своїх прав позивачка дізналася після ознайомлення з рішенням ЄСПЛ у справі "Петриченко проти України" у липні 2016 року, не видаються переконливими. Аналогічну скаргу було розглянуто у справі "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine) (заява № 63566/00, від 18 липня 2006 року) та у справі "Богатова проти України" (Bogatova v. Ukraine) (заява № 5231 /04, від 7 жовтня 2010 року). У цій справі заявник також вимагав у національних судах розрахунку розміру його пенсії у відповідності до вимог статті 46 Конституції України. Проте, як і у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine) та "Богатова проти України" (Bogatova v. Ukraine), національні суди не зробили жодної спроби проаналізувати вимогу заявника з цієї точки зору, незважаючи на пряме посилання на неї у кожній судовій інстанції.

38. Інформація про ці рішення була доступна позивачці і вона, за певних зусиль, могла дізнатися про них. Відтак, немає підстав обчислювати строк звернення до суду з дня ознайомлення позивачки з рішенням у справі "Петриченко проти України".

39. Що стосується поважності причин пропуску строку, то у позовній заяві позивачка просила поновити строк, якщо суд вважає його пропущеним, з тієї підстави, що позов стосується справедливої компенсації з боку держави ядерної шкоди, заподіяної здоровʼю, яка відповідно до ст. VI Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21.05.1963 передбачає строк позовної давності 30 років.

40. В ухвалі від 13.03.2017 суд оцінив цю підставу як таку, що не може бути застосована у справі.

41. Інших причин пропуску строку позивачем не зазначено і, відповідно, у суду не виникло обовʼязку їх оцінювати.

42. Наведення в касаційній скарзі нових обставин, які можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду, на оцінку законності ухвали суду першої інстанції не впливає, оскільки відповідно до своїх повноважень, визначених у ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не встановлює фактичних обставин справи і тим більше не переоцінює їх.

43. З цих підстав Суд не вбачає порушень норм процесуального права при постановленні ухвали від 13.03.2017 про залишення частини позовних вимог без розгляду.



(б) щодо застосування ст. 46 Конституції України



44. Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

45. Верховний Суд вже висловлювався щодо застосування цієї конституційної норми. Зокрема, у постанові від 31.10.2018 у справі №148/625/17 Суд дійшов висновку, що застосування ч. 3 ст. 46 Конституції України та ч. 2 ст. 7 Закону №1058-IV у комплексному підході до аналізу системи соціального забезпечення в Україні визначає необхідність сукупного забезпечення державою рівня життя, не нижчого від прожиткового мінімуму, як через систему пенсійних так і інших соціальних виплат ("пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування"), а отже, як за рахунок солідарно-накопичувальної системи, так і коштів Державного бюджету України, в рамках виконання конституційних зобовʼязань перед особою. Саме на виконання своїх зобовʼязань у сфері соціального захисту на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму, державою унормовано здійснення соціальних виплат на підставі постанови Кабінету міністрів України № 265, Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімʼям" тощо.

46. Таким чином, якщо сукупна вартість державної пенсії та інших соціальних виплат є не меншою за прожитковий мінімум, то гарантії, передбачені ч. 3 ст. 46 Конституції України, дотримуються.

47. Оскільки загальний розмір пенсії з урахуванням доплати, визначеної постановою Кабінету міністрів України № 265, відповідає рівню прожиткового мінімуму, порушення ч. 3 ст. 46 Конституції України немає.



(в) щодо розміру пенсії позивача



48. На громадян, які постраждали від аварії на ЧАЕС, поширюється дія спеціального закону - Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

49. У рішенні від 17.07.2018 № 6-р/2018 (справа № 1-11/2018(3830/15) Конституційний Суд України зазначив, що встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обовʼязку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обовʼязку (п. 4 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України звернув увагу, що в ухваленому на виконання статті 16 Конституції України Законі № 796 передбачено додаткові гарантії соціального захисту для вказаних осіб - комплекс заходів у вигляді пільг, компенсацій і гарантій. Фактично ці заходи є компенсацією особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоровʼя, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, а також основним засобом реалізації державою конституційного обовʼязку щодо забезпечення соціального захисту таких осіб (п. 6 мотивувальної частини).

50. З огляду на підходи, висловлені Конституційним Судом України у загаданому вище рішенні, обмежувальне тлумачення прав, пільг, гарантій громадян, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, не допускається.

51. Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

52. З урахуванням цієї спеціальної норми, позивачка, яка має понад 18 років стажу, має право на пенсію за віком у повному розмірі. Застосування до цих правовідносин норми загального закону - ст. 28 Закону України ""Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" є помилковим.

53. Як наслідок, помилковим є висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що положення ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на спірні правовідносини не поширюються, оскільки вони підлягають застосуванню при досягненні позивачкою пенсійного віку.

54. Розглядаючи справу №483/1359/16-а, обставини в якій подібні до справи, що розглядається, Верховний Суд у постанові 22.11.2018 дійшов висновків, що позивачка має право на перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, оскільки при призначенні та обчисленні державної (основної) пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсія має нараховуватись та обчислюватись згідно з Законом № 1058-IV з врахуванням пільг, передбачених Законом № 796-ХІІ, норми якого стосуються також і умов визначення стажу роботи та середньомісячного фактичного заробітку особи, якій призначається пенсія.


................
Перейти до повного тексту