Ухвала
03 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 359/10663/18
Провадження № 14-537 цс 19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним одностороннього зарахування зустрічних грошових вимог та стягнення заборгованості
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2019 року і постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року та
ВСТАНОВИЛА:
1. У грудні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4, в якому просив визнати недійсним одностороннє зарахування зустрічних грошових вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за договором позики, укладеного ними, та стягнення заборгованості за цим договором.
2. Позовна заява мотивована тим, що 09 червня 2017 року між ОСОБА_3 та відповідачем укладено договір позики № 3666, відповідно до умов якого він надав відповідачу у борг 3 930 000,00 грн, що еквівалентно 150 000,00 дол. США, з кінцевим терміном повернення останнього траншу 10 грудня 2021 року (далі - договір позики). У звʼязку із порушенням відповідачем виконання пункту 2.1 договору позики, виникла заборгованість у сумі 706 494,97 грн. 06 грудня 2018 року відповідач звернувся до ОСОБА_3 із заявою про зарахування зустрічних грошових вимог за договором купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Кодимський" (далі - ТОВ "СЗ Кодимський") від 21 травня 2015 року, укладеного між позивачем та відповідачем (далі - договір купівлі-продажу корпоративних прав). На думку позивача, який за договором купівлі-продажу корпоративних прав є покупцем, це є незаконним.
3. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2019 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог, які стосуються визнання недійсним відповідного одностороннього зарахування зустрічних грошових вимог, позивачу розʼяснено, що розгляд справи в цій частині належить до юрисдикції господарського суду.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога виникла із договору купівлі-продажу корпоративних прав, а тому відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
5. Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2019 року залишено без змін.
6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що, оскільки спірні правовідносини виникли з договору купівлі-продажу корпоративних прав, то розгляд заявленої вимоги про визнання недійсним відповідного одностороннього зарахування зустрічних грошових вимог підпадає під юрисдикцію господарського суду.
7. У квітні 2019 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що позовна вимога про визнання недійсним правочину зарахування зустрічних грошових вимог від 06 грудня 2018 року стосується припинення цивільного зобовʼязання відповідача перед позивачем щодо повернення частини суми позики за відповідним договором позики, а тому має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
10. 04 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності в касаційній скарзі доводів щодо порушення судами правил предметної юрисдикції, передбачених частиною шостою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Згідно із цією частиною статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи субʼєктної юрисдикції.
11. З огляду на те, що ОСОБА_3 оскаржує відповідні судові рішенняз підстав, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.