Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 242/3749/16-ц
провадження № 61-15253св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), БурлаковаС. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 04 грудня 2017 року в складі судді Владимирської І. М. та постанову Апеляційного суду Донецької області
від 25 січня 2018 року в складі колегії суддів: Дундар І. О., Агєєва О. В.,
Корчистої О. І.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування майнової та моральної шкоди.
На обґрунтування позову зазначала, що вона є власницею земельної ділянки, площею 0,0808 га та житлового будинку із господарськими побудовами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Указана земельна ділянка межує із земельною ділянкою відповідача. З 2015 року між сторонами у справі існує спір щодо місцерозташування льоху позивача та його користування. Відповідач погрожувала закидати спірний підвал землею, що нею і було зроблено. Вважала, що протиправними діями відповідача їй нанесена майнова шкода, оскільки вона не може користуватися власним погребом, через те, що він засипаний землею та у ньому зламані всі полки. Разом з тим посилалась на те, що неправомірними діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та душевних стражданнях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання зусиль для його нормалізації, необхідності звернення до правоохоронних органів задля захисту своїх порушених прав .
Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд: стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду у розмірі 940,00 грн, 3 000,00 грн у рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, 600,00 грн - витрати повʼязані ізотриманнямвисновку незалежного оцінювача та зобовʼязати відповідача не чинити перешкоди позивачу у користуванні своєю земельною ділянкою та житловим будинком із господарськими побудовами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 04 грудня
2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 25 січня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із недоведеності позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно зʼясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2018 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.