Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 388/313/18
провадження № 61-4984св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталя Володимирівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Заболотного ПавлаЛеонідовича на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року у складі судді Баранського Д. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 січня 2019 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Суровицької Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Н. В., про визнання правочину недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 належала земельна ділянка за кадастровим № 3521987800:02:000:3739, площею 24,9254 га, що розташована на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.
15 вересня 2005 року приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Щербанем С. Ф. була посвідчена довіреність, якою вона уповноважила ОСОБА_3 бути її представником в усіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, в тому числі з правом користування та розпоряджання вказаною земельною ділянкою.
15 березня 2012 року ОСОБА_3 діючи від імені позивачки уклав з товариством з обмеженою відповідальністю "Неоальянс" договір оренди зазначеної земельної ділянки, який було зареєстровано у встановленому законом порядку 02 серпня 2012 року за № 3521290004000799.
19 червня 2017 року позивачкою були отримані відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України щодо суми виплачених їй доходів, з яких їй стало відомо, що у квітні 2016 року було задекларовано дохід від продажу (обміну) нерухомості в розмірі
812 173,68 грн, однак вказаних коштів вона не отримувала.
13 вересня 2017 року позивачка отримала інформаційну довідку
№ 97165862 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої, вказана земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_2, на підставі договору міни укладеного між нею в особі представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_7, який 07 грудня 2016 року був посвідчений приватним нотаріусом Буліч Н. В. та зареєстрований за № 836.
Згідно вказаного договору, ОСОБА_2 передала у власність позивачки належну земельну ділянку площею 0,0100 гектарів, що розташована на території Новгородківської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області та цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в обмін на належну їй на праві особистої приватної власності земельну ділянку площею
24,9254 гектарів, що розташована на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Оспорюваний правочин є недійсним, оскільки укладений за відсутності її волевиявлення та з порушенням законодавства, яке регулює відчуження та порядок набуття права власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір міни земельних ділянок кадастрові номера: 3521987800:02:000:3739 та 3523455100:02:003:1118, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в особі представників, що був посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Н. В., зареєстрований в реєстрі за № 836. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій:
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Н. В., про визнання правочину недійсним задоволено частково.
Визнано недійсним договір міни земельних ділянок кадастровий номер 3523455100:02:003:1118 та кадастровий номер 3521987800:02:000:3739, укладений 07 грудня 2016 року між ОСОБА_2 від імені якої діяв представник ОСОБА_8 та ОСОБА_1, від імені якої діяв представник ОСОБА_3, що посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Н. В., зареєстрований у реєстрі за
№ 836.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 352,40 грн понесених судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що зміст оспорюваного правочину суперечить вимогам закону, оскільки укладений у період дії заборони на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) та в порушення вимог Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а право на обмін земельних часток (паїв) можна реалізувати в період між проведенням зборів власників земельних часток (паїв) щодо розподілу земельних ділянок та видачею їхнім власникам державних актів на право власності на землю.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 та
ОСОБА_3, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
05 березня 2019 року представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Заболотній П. Л. через засоби поштового звʼязку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав того, що зміст оспорюваного правочину суперечить вимогам закону, оскільки укладений у період дії заборони на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) та в порушення вимог Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", є помилковим.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Долинського районного суду Кіровоградської області.
У квітні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду та передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Щодо заявлених клопотань:
24 квітня 2019 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду клопотання, у якому просить зупинити провадження у справі № 388/313/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/1506/18.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Н. В., про визнання правочину недійсним, - відмовлено.
Щодо додаткових доводів заявника:
18 серпня 2019 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_10 подала до Верховного Суду додаткові пояснення до касаційної скарги на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 січня 2019 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши додаткові пояснення до касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-КР № 017941 виданого 17 квітня 2001 року ОСОБА_1 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 24,93 га, що розташована на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.
Згідно довіреності від 15 вересня 2005 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Щербанем С. Ф. та зареєстрована у реєстрі за
№ 1822, ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 користуватися та розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.
07 грудня 2016 року між ОСОБА_2, від імені якої діяла представник ОСОБА_8 та ОСОБА_1, від імені якої діяв представник
ОСОБА_3 укладено договір міни земельних ділянок, відповідно до якого ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку площею 24,9254 га, що розташована на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521987800:02:000:3739, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку, площею 0,0100 гектарів, що розташована на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523455100:02:003:1118, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Буліч Н. В. та зареєстрований у реєстрі за № 836.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 як на підставу своїх вимог вказувала, що оспорюваний правочин є недійсним, оскільки укладений за відсутності її волевиявлення та з порушенням законодавства, яке регулює відчуження та порядок набуття права власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Як приклад, позивачка навела постанову Верховного Суду України від 12 жовтня
2016 року у справі № 6-646цс16.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що зміст оспорюваного правочину суперечить вимогам закону, оскільки укладений у період дії заборони на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) та в порушення вимог Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а право на обмін земельних часток (паїв) можна реалізувати в період між проведенням зборів власників земельних часток (паїв) щодо розподілу земельних ділянок та видачею їхнім власникам державних актів на право власності на землю.