Постанова
Іменем України
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 638/12131/18
провадження № 61-15999св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 квітня 2019 року у складі судді Семіряда І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року у складі колегії суддів: Бровченка І. О.,
Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 проходить військову службу у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (військова частина АЗ306) (далі ВМКЦ ПнР) на посаді начальника клініки невідкладної медичної допомоги (та прийому і евакуації), періодично виконує обовʼязки заступника начальника Центру з медичної частини (начмеда), кандидат медичних наук, підполковник медичної служби, лікар вищої категорії.
27 квітня 2018 року на адресу частини надійшла скарга відповідача щодо неправомірних дій підполковника медичної служби ОСОБА_4, які проявились у розголошенні лікарської конфіденційної інформації відносно захворювання сина відповідача ОСОБА_8 на небезпечну інфекційну хворобу. Наказом начальника ВМКЦ ПнР від 27 квітня 2018 року № 81, за фактами викладеними у скарзі відповідача від 27 квітня 2018 року, було проведено службове розслідування, яким було встановлено відсутність фактів розголошення лікарської таємниці про захворювання сина відповідача з боку позивача. Відповідачу за вих. № 1071 від 04 травня 2018 року, було надано відповідь на скаргу.
ОСОБА_5 є рідною тіткою його дружини. ОСОБА_5 постійно поширює неправдиву інформацію щодо його неправомірної поведінки як лікаря серед родичів дружини та родичів, знайомих та друзів, а також у селі за місцем проживання сина відповідача.
Про дані факти проведення службового розслідування стало відомо всьому особовому складу частини та співробітникам інших медичних установ міста Харкова (на даний час позивач працює над розробками новітніх методів оперативних втручань та працює над проектами які направлені на захист дисертації для здобуття наукового звання доктора медичних наук), йому постійно доводиться виправдовуватися, запевняти пацієнтів щодо збереження інформації про стан їхнього здоровʼя.
Неправомірними діями відповідача принижена честь та гідність, ділова репутація позивача, так як він працюю усе своє життя добросовісно і користуюся повагою людей, а також заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, оскільки відповідач принизила його перед іншими людьми та поширила неправдиві відомості стосовно нього, про те, що він поводиться неправомірно і продовжує це робити. Все це потребує вжиття додаткових зусиль для організації свого життя, він не може нормально працювати і відпочивати, що завдає моральних страждань. Відповідно до статті 24 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи. Діями відповідача завдано моральної шкоди, яку позивач оцінює в 50 000,00 грн.
ОСОБА_4 просив зобовʼязати ОСОБА_5 спростувати недостовірну інформацію про нього щодо порушення лікарської таємниці відносно поширення інформації про захворювання сина ОСОБА_5, шляхом направлення відповідного листа на адресу Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина А 3306). Стягнути з
ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 квітня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано недоведеністю заявлених позовних вимог.
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 квітня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
21 серпня 2019 року ОСОБА_4 через засоби поштового звʼязку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно було спростовано факт порушення честі, гідності та ділової репутації заявника, як лікаря, якого відповідач, своїми неправомірними діями, поставив на одну границю із злочинцями (щодо розголошення лікарської таємниці). Дані неправомірні дії відповідача потребують судового захисту. Матеріали справи судами досліджено не належним чином та не у повному обсязі.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи:
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Дзержинського районного суду міста Харкова.
11 вересня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
13 вересня 2019 року матеріали цивільної справи передано судді-доповідачу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_4 проходить військову службу у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (військова частина А 3306) (далі ВМКЦ ПнР) на посаді начальника клініки невідкладної медичної допомоги (та прийому і евакуації), періодично виконує обовʼязки заступника начальника Центру з медичної частини (начмеда), кандидат медичних наук, підполковник медичної служби, лікар вищої категорії.
Наказом командира військової частини А 3306 (з адміністративно - господарської діяльності) від 07 квітня 2018 року № 81 зобовʼязано провести службове розслідування у відповідності до вимог статей 84-86 Дисциплінарного статут Збройних Сил України, наказу Міністра оборони України від 21 листопада 2017 року № 608 "Про затвердження порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України", у звʼязку з надходженням з гарячої лінії Головного військово-медичного управління Міністерства оборони України звернення громадянки ОСОБА_5 щодо імовірного розголошення лікарської таємниці підполковником медичної служби ОСОБА_4 відносно її сина ОСОБА_8 (який хворіє на захворювання В20), а також з метою встановлення причин та передумов порушення вимог чинного законодавства України.
Помічником командира частини з правової роботи начальником юридичної служби складено акт службового розслідування, відповідно до якого на підставі наказу командира військової частини проведено службове розслідування за фактом розголошення лікарської таємниці. В ході розслідування встановлено, що 26 квітня 2018 року на гарячу лінію Головного військово-медичного управління надійшла скарга ОСОБА_5 щодо розголошення лікарської таємниці лікарем ОСОБА_4 стосовно її сина ОСОБА_8, який захворів на небезпечну інфекційну хворобу В23. Солдат
ОСОБА_8 проходив лікування та надав згоду на те щоб йому провели аналіз на ВІЛ інфекцію. Фактів того, що підполковник ОСОБА_4 розголошував лікарську таємницю не встановлено. У звʼязку з чим запропоновано провести заняття з метою доведення вимог Закону України "Про протидію поширення хвороби, зумовлених вірусом імунодефіциту людини".
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
Згідно з частиною першою статті 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною першою статті 34 Конституції Українипередбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Згідно з частиною першою статті 28, частиною четвертою статті 32 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.