Постанова
Іменем України
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 174/51/17
провадження № 61-45843св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 лютого
2018 року у складі судді Борцової А. А. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року у складі колегії суддів:
Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У січні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права власності на частку квартири.
Позовна заява мотивована тим, що їй належить право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, яке вона набула в порядку спадкування.
ОСОБА_5 також належить право власності на 1/2 частку цієї ж квартири, яка набута нею в порядку спадкування. Квартира розташована на 1-му поверсі 5-ти поверхового будинку та складається з двох жилих кімнат житловою площею 29,3 кв.м, у тому числі: 1-а кімната 11,8 кв.м, 2-а кімната 17,5 кв.м, кухні площею 7,2 кв.м, ванної кімнати площею 2,5 кв.м, вбиральні 1,2 кв.м, коридору 7,3 кв.м, вбудованої шафи 1,4+0,4 кв.м та обладнана балконом
1,0 кв.м.
У спірній квартирі ніхто не зареєстрований. На протязі тривалого часу між нею та відповідачкою існують неприязні відносини, що заважає їй користуватися спірною квартирою. Позивачка намагалася вселитися у спірне житло, однак відповідачка змінила замки на вхідних дверях, надати комплект ключів категорично відмовляється.
Позивач вважає за можливе встановити порядок користування спірною квартирою, так як спільне користування спірною квартирою, при наявності між ними неприязних стосунків не можливе.
ОСОБА_4 просила усунути їй перешкоди в здійсненні нею права на 1/2 частку спільної часткової приватної власності на квартири АДРЕСА_2 шляхом вселення її в дану квартиру. Зобовʼязати ОСОБА_5 надати їй комплект ключів від замку на вхідних дверях в дану квартиру, не чинити їй перешкод у вселенні та користуванні даним житлом. Визначити порядок користування даною квартирою, закріпивши за нею право користування жилою кімнатою житловою площею 17,5 кв.м, а за ОСОБА_5 - право користування жилою кімнатою житловою площею 11,8 кв.м, кухню, коридор, балкон, ванну кімнату, вбиральню, 2 вбудовані шафи - залишити у спільному користуванні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Заочним рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Усунуто перешкоди в здійсненні ОСОБА_4 її права спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом вселення її в дану квартиру та зобовʼязано ОСОБА_5 надати ОСОБА_4 ключі від вхідних дверей вказаної квартири та не чинити перешкод у користуванні зазначеним житлом.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 640.00 грн судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із наявності підстав для усунення перешкод у користуванні спірною квартирою, оскільки ОСОБА_5 перешкоджає ОСОБА_4 у вільному володінні та користуванні житловим приміщенням, співвласником якого вона є.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від
25 квітня 2018 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 лютого
2018 року залишено без задоволення.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення.
Заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_5, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про чинення ОСОБА_5 відносно ОСОБА_4 перешкод у користуванні квартирою, співвласником якої вона є.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
08 жовтня 2018 року ОСОБА_5 через засоби поштового звʼязку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 лютого
2018 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від
18 вересня 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що до участі у справі не залучено осіб, які проживають у спірній квартирі. Заявниця не проживає та не проживала у спірній квартирі. Вона проживає за місцем своєї реєстрації в іншому житловому приміщенні. Ключів від дверей не має. А тому фізично не може перешкоджати позивачці у користуванні спірною квартирою. Позивачкою не надано жодного доказу про чинення відповідачкою їй перешкод у користуванні спірною квартирою. А тому висновки з цього приводу зроблено виключно на припущеннях.
Суд першої інстанції ухвалив рішення у відсутність відповідачки та її представника, чим порушим її права, гарантовані статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Вільногірського міського суду Дніпропетровської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з заочним рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 лютого
2018 року та постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від
18 вересня 2018 року в частині задоволення позовних вимог
ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права власності на частку квартири.
В іншій частині заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2018 року та постанова апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2018 року не оскаржуються, а тому відповідно до правил статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції в цій частині не переглядаються.
Короткий зміст фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено факт належності на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1/2 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_2.