Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 740/3790/14
провадження № 61-24763св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_4,
заінтересована особа: головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Павленко Євген Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 лютого 2016 року у складі судді Скалозуба О. М. та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 08 червня 2017 року у складі суддів: Онищенко О. І., Губар В. С., Висоцької Н. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила поновити пропущений з поважних причин строк для подання скарги на бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення; визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Павленка Є. О. щодо ненадсилання їй як стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови від 14 січня 2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП №45995766 та не надсилання простою кореспонденцією постанови від 23 січня 2015 року про приєднання виконавчого провадження ВП № 45995766 до зведеного виконавчого провадження № 45250175, ненадсилання простою кореспонденцією постанови від 20 лютого 2015 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 45995766 при примусовому виконанні рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2014 року.
ОСОБА_4 посилалася на те, що нею пропущено визначений частиною першої статті 385 ЦПК України десятиденний строк для звернення із скаргою з поважних причин. У клопотанні про поновлення строку звернення до суду із скаргою вказувала, що про порушення своїх прав внаслідок бездіяльності відповідача вперше дізналася з відповіді 07 травня 2015 року начальника центру поштового звʼязку № 2 ОСОБА_6 Після цього вона звернулася за захистом порушеного права до суду за місцезнаходженням центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції. Судовими рішеннями від 01 грудня 2015 року та від 28 січня 2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог про встановлення факту бездіяльності центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції та відшкодування моральної шкоди. Підставою відмови судами було те, що предмет позову не відповідає встановленому законом способу захисту.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 лютого 2016 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку звернення до суду із скаргою на дії головного державного виконавця відмовлено. Скаргу ОСОБА_4 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скарга на дії державного виконавця надійшла до суду 08 лютого 2016 року, тобто з пропуском строку, визначеного частиною першою статті 385 ЦПК України. Суд не вбачає поважності причин пропуску строку для подання скарги, оскільки ОСОБА_4 скористалась своїм правом та відповідно до частини першої статті 384 ЦПК України звернулась зі скаргою на бездіяльність державного виконавця до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, яке 24 березня 2015 року, розглянувши її скаргу, відмовило у її задоволенні. У передбачений частиною першою статті 385 ЦПК України строк ОСОБА_4 не звернулась до суду зі скаргою після отримання відповіді Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 24 березня 2015 року, а звернення до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до Центрального відділу ДВС Чернігівського МУЮ, Державної казначейської служби У країни в особі головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області про відшкодування шкоди вже навіть після спливу встановленого строку для звернення зі скаргою на бездіяльність державного виконавця не перериває вказаний строк і не може вважатися поважною причиною пропуску цього строку, а тому в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку звернення до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Центрального відділу ДВС Чернігівського МУЮ Павленка Є. О. слід відмовити. За таких обставин, скарга, пропущений строк подання якої не поновлений, відповідно до статті 72 ЦПК України, підлягає залишенню без розгляду.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 08 червня 2017 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що згідно скарги ОСОБА_4 про постанову від 23 січня 2015 року про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження вона дізналася завдяки ідентифікатору доступу із ЄДРВП. Ідентифікатор доступу вказується у постанові про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується і постановою від 14 січня 2015 року, копію якої, а також копію постанови про закриття виконавчого провадження, ОСОБА_4 отримала 19 березня 2015 року, а тому з зазначеної дати вона мала реальну можливість встановити ймовірність порушення її прав у виконавчому провадженні в звʼязку з ненадсиланням їй як постанови про закінчення виконавчого провадження, так і постанови про приєднання до зведеного виконавчого провадження.Проте, з такою скаргою до суду ОСОБА_4 звернулася лише у лютому 2016 року, що свідчить про пропуск нею строку, передбаченого статтею 385 ЦПК України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвали судів та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження не надсилалася їй рекомендованим лситом із повідомленням про вручення, а тому перебіг строку на оскарження бездіяльності державного виконавця не почався. Відмова суду у поновленні їй строку на оскарження бездіяльності державного виконавця призвела до втрати нею кредиторської вимоги на суму 379 грн 77 коп.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.