Постанова
Іменем України
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 136/1350/16-ц
провадження № 61-17503 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4;
представник позивача - ОСОБА_5;
відповідачі: Турбівська селищна рада Липовецького району Вінницької області, ОСОБА_6;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23 грудня 2016 року у складі судді Стадника С. І. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Марчук В. С., Медвецького С. К., Шемети Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі рішення 6 сесії 22 скликання Турбівської селищної ради народних депутатів Липовецького району Вінницької області від 21 липня 1995 року він є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,18 га поле № НОМЕР_1, що розташована за межами населеного пункту смт. Турбів Липовецького району Вінницької області.
27 вересня 2012 року ОСОБА_6 рішенням 14 сесії 6 скликання Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення і передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га, місцезнаходження земельної ділянки - поле № НОМЕР_1 (за садком).
Зазначає, що частина зазначеної земельної ділянки на полі № НОМЕР_1, площею 0,18 га, перебуває у його постійному користуванні і погодження щодо її вилучення ОСОБА_6 він не надавав.
Вважає, що рішення Турбівської селищної ради прийняте у порушення вимог статей 116, 141 ЗК України та зазначає, що Турбівська селищна рада Липовецького району Вінницької області не мала повноваженнь на розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у 2012 році мала здійснювати Липовецька райдержадміністрація.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просив суд визнати недійсним та скасувати рішення 14 сесії 6 скликання Турбівської селищної ради від 27 вересня 2012 року в частині погодження надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення і передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту, ОСОБА_6 щодо земельної ділянки, площею 0,18 га поле № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 23 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуване рішення 14 сесії 6 скликання Турбівської селищної ради від 27 вересня 2012 року в частині надання ОСОБА_6 дозволу на виготовлення проекту землеустрою не порушує прав позивача щодо наданої йому у постійне користування земельної ділянки площею 0,18 га.
Судом встановлено, що поле № НОМЕР_1 знаходиться за межами населеного пункту смт. Турбів Липовецького району Вінницької області, а тому, враховуючи приписи статті 122 ЗК України, Турбівська селищна рада при прийнятті оскаржуваного рішення вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у 2012 році мала здійснювати Липовецька райдержадміністрація.
Разом з тим, суд зазначив, що оскаржуване рішення не створює ОСОБА_6 будь-яких прав на земельну ділянку, оскільки вказане рішення прийнято неповноважним органом.
Враховуючи те, що позивач не довів, що оспорюване ним рішення порушує його права чи інтереси, суд першої інстанції не вбачав правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалоюапеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23 грудня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вказав про те, що ОСОБА_4 має право постійного користування земельною ділянкою, проте, позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав користування земельною ділянкою оскаржуваним рішенням селищної ради.
Судом враховано, що згідно акту обстеження земельної ділянки від 09 листопада 2016 року комісією Турбівської селищної ради встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_6 має інше місце розташування, ніж земельна ділянка ОСОБА_4
Крім того, згідно акту обстеження земельної ділянки від 23 листопада 2016 року, складеного комісією з питань соціально-економічного розвитку та благоустрою Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, комісія провела обстеження земельної ділянки на полі № НОМЕР_1 (за садком), в результаті якого не встановила місця розташування земельної ділянки ОСОБА_4 у звʼязку з відсутністю планово-картографічних матеріалів та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
Отже, позивачем не доведено факту того, що саме на належну йому на праві постійного користування земельну ділянку ОСОБА_6 оскаржуваним рішенням селищної ради надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення і передачі у власність земельної ділянки. В оскаржуваному рішенні селищної ради не зазначено конкретне місце розташування такої земельної ділянки, а тому відсутні підстави вважати, що вона має бути на місці земельної ділянки ОСОБА_4, як безпідставно зазначено у відповіді Державної Інспекції сільського господарства у Вінницькій області на звернення ОСОБА_4 Тому є правильними висновки суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення 14 сесії 6 скликання Турбівської селищної ради від 27 вересня 2012 року в частині надання ОСОБА_6 дозволу на виготовлення проекту землеустрою не порушує прав позивача щодо наданої йому у постійне користування земельної ділянки площею 0,18 га.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 136/1350/16-ц із Липовецького районного суду Вінницької області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції неповно зʼясували обставини, що мають значення для справи, неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, тому оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими та підлягають скасуванню.
Судами не враховано, що у порушення вимог частини шостої статті 118 ЗК України ОСОБА_6 не додано до заяви про надання земельної ділянки у власність графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, що зокрема, є підставою для відмови у задоволенні його заяви.
При розгляді справи судами необґрунтовано відхилено належні докази, а саме: відповідь органу, який здійснює державний контроль за використанням і охороною земель - Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області, який здійснював позапланову документальну перевірку дотримання вимог земельного законодавства Турбівською селищною радою при прийнятті оскаржуваного рішення та встановив, що рішення від 27 вересня 2012 року про надання ОСОБА_6 дозволу на виготовлення проекту землеустрою стосується земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ОСОБА_4 При цьому, судами необґрунтовано прийнято до уваги акт обстеження земельної ділянки від 09 листопада 2016 року комісії Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, який ґрунтується виключно на припущеннях.
Судами не надано належної правової оцінки акту обстеження земельної ділянки від 25 вересня 2012 року, яким було встановлено, що земельна ділянка на полі № НОМЕР_1 за садком тривалий час не використовується за цільовим призначенням, адже саме цей акт був підставою для надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_6
Зазначав, що оскаржуване рішення від 27 вересня 2012 року прийняте у порушення вимог статті 122 ЗК України, оскільки Турбівська селищна рада не мала повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою, яка знаходиться за межами населеного пункту та розпорядження якою мала право здійснювати райдержадміністрація.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, щорішенням 6 сесії 22 скликання Турбівської селищної ради народних депутатів Липовецького району Вінницької області від 21 листопада 1995 року ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка для ведення підсобного господарства площею 0,10 га (за садком) (а.с. 42).
Рішенням 12сесії 22 скликання Турбівської селищної ради народних депутатів Липовецького району Вінницької області від 14 серпня 1997 року, ОСОБА_4 було виділено у постійне користування земельну ділянку площею 0,20 га на полі № НОМЕР_1 і цим же рішенням за розглядом питання про приватизацію земельних ділянок було вирішено видати, зокрема, ОСОБА_4, державний акт на право постійного користування землею площею 0,20 га на полі № НОМЕР_1 (а.с 43, 44).
Рішенням 7 сесії 23 скликання Турбівської селищної ради народних депутатів Липовецького району Вінницької області від 15 червня 1999 року було припинене право постійного користування ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 0,02 га та зобовʼязано спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_4 - позивача у даній справі, внести зміни до земельно-облікових документів (а.с 45, 46).
Відповідно до копії земельно-кадастрової книги № 1 Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області за ОСОБА_4 обліковується земельна ділянка площею 0,18 га, тобто зміни до земельно-облікових документів були внесені (а.с. 49-51).
Державний акт на право постійного користування землею позивачу не видавався.
Рішенням 14 сесії 6 скликання Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області від 27 вересня 2012 року погоджено надати дозвіл ОСОБА_6 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення і передачі у власність земельної ділянки, площею 0,50 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населено пункту на полі № НОМЕР_1 (за садком) (а.с. 54 зворот).
Згідно відповіді Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області від 01 липня 2016 року планово-картографічні матеріали на зазначену земельну ділянку сільськогосподарського призначення відсутні (а.с. 80 зворот).