Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 654/181/18
провадження № 61-2108св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача -ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача -ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області,
у складі судді Сіянка В. М., від 05 квітня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Воронцової Л. П. Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М., від 13 грудня 2018 року.
Короткий зміст позовних заяв та їх обґрунтування
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3
про поділ мана подружжя.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що на час розірвання шлюбу все спільне майно було продано. З рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 листопада 2017 року у справі № 654/2524/17, яке набрало чинності 17 січня 2018 року, вона дізналася, що договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, площею 0, 0550 га, які знаходяться
по АДРЕСА_1, визнано недійсним, майно повернуто у спільну сумісну власність сторін, оскільки воно було набуте ними у шлюбі під час сумісного проживання з відповідачем. Відповідач ніколи не заперечував, що вказане майно було їх спільною сумісною власністю, про що свідчать наданні нею на його прохання згоди на передачу в заставу та продаж цього майна. ОСОБА_1 зазначила, що вона з дочкою і до цього часу продовжують користуватися спірним майном, здійснюють догляд та підтримання його у належному стані.
Посилаючись на приписи сімейного законодавства щодо права дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, ОСОБА_1 просила суд здійснити поділ спільного майна подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частину будинку
та земельну ділянку, загальною площею 0, 0550 га, кадастровий номер 6522384300:02:044:0024, які знаходяться по АДРЕСА_1,
а також поновити їй строк на звернення з вказаним позовом до суду, оскільки про своє порушене право вона дізналася після набуття законної сили рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області
від 21 листопада 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області
від 05 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поділено
будинок АДРЕСА_1, який перебував у спільній сумісній власності сторін, а саме: визнано за ОСОБА_1 та за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 кожним в ідеальних частках. Поділено земельну ділянку, площею 0,0550 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер 6522384300:02:044:0024, яка перебувала у спільній сумісній власності сторін, а саме: визнано за
ОСОБА_1 та за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0550 га, кадастровий номер 6522384300:02:044:0024, розташованої по АДРЕСА_1, кожним в ідеальних частках. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірне майно є його особистою приватною власністю та не спростував презумпцію спільності права власності на майно подружжя. Під час перебування сторін у шлюбі спірне майно вибуло із володіння учасників справи та повернулось до їхнього володіння лише 17 січня 2018 року на підставі судових рішень у справі № 654/2524/17, тому суд дійшов висновку, що позивач звернулася до суду із цим позовом у встановлений законом трирічний строк позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 13 грудня 2018 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування презумпції спільності права власності на майно, набуте подружжям у період шлюбу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права під час прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі. Суди не звернули увагу на те, що позивач пропустила строк позовної давності, під час розірвання шлюбу зазначала, що майнових претензій до відповідача не має. Суди не звернули увагу на те, що майно хоча і було придбано за час шлюбу, але не за спільні кошти подружжя.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить суд скасувати оскаржені судові рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
10 травня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі пʼяти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 05 червня 1998 року по 21 грудня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають повнолітню дочку
(а. с. 4, 5, 63).
22 листопада 2005 року сторонами було набуто у власність земельну ділянку площею 0,0550 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер 6522384300:02:044:0024, на якій згодом збудовано спірний житловий будинок, який був введений в експлуатацію, та на який видано 09 квітня 2008 року свідоцтво про право власності (а. с. 44, 36-37, 97).
22 березня 2011 року ОСОБА_1 надала письмову згоду, яка була посвідчена нотаріально, своєму чоловікові ОСОБА_3 на продаж будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1, зазначивши, що продаж зазначеного майна відповідає їхньому спільному волевиявленню (а. с. 39).
23 серпня 2011 року вищевказаний будинок та земельна ділянка були відчужені за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_5, державна реєстрація права власності здійснена 11 жовтня 2011 року (а. с. 18).
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області
від 21 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Херсонської області від 17 січня 2018 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу будинку і земельної ділянки, кадастровий номер 6522384300:02:044:0024, загальною площею 0,0550 га, розташованих по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, сторони повернуто у попередній стан (а. с. 9-10; 48-50).