1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



04 жовтня 2019 року

Київ

справа №193/144/17

адміністративне провадження №К/9901/21029/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою інспектора роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Еппінгер Андрія Олександровича

на постанову Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року (у складі головуючого судді Шумської О.В.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді Суховарова А.В., суддів: Головко О.В., Ясенової Т.І.)

у справі № 193/144/17

за позовом ОСОБА_3

до інспектора роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Еппінгер Андрія Олександровича

про визнання протиправними дій та скасування рішення.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до інспектора роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Еппінгер Андрія Олександровича (далі - Інспектор ПП), в якому просив суд визнати протиправними дії зі складання постанови від 7 лютого 2017 року серії АР № 065458 та скасувати вказане рішення відповідача.

2. Постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії інспектора роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Еппінгер А.О. зі складання винесеної постанови від 7 лютого 2017 року серії АР № 065458 про накладення на позивача ОСОБА_3 адміністративного стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП в розмірі 425,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові скасовано. Визнано протиправною і скасовано постанову від 07 лютого 2017 року серії АР №065458 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_3 у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. за частиною першою статті 126 КУпАП.

4. У поданій касаційній скарзі Інспектор ПП із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Інспектора ПП від 7 лютого 2017 року серія АР № 065458 позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. У постанові зазначено, що о 16:20 на Дніпропетровському шосе водій автомобіля Land Cruiser з державними номерними знаками АЕ0900АЕ ОСОБА_3 не предʼявив поліс обовʼязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

6. У матеріалах справи знаходяться письмові пояснення ОСОБА_3, надані ним під час складання оспорюваної постанови про накладання адміністративного стягнення, про те, що страховий поліс знаходився в автомобілі. Внаслідок дорожньо-транспортної події він хвилювався та не зміг одразу на вимогу Інспектора ПП надати поліс разом з посвідченням водія і реєстраційним талоном транспортного засобу.

7. Також у матеріалах справи знаходиться копія полісу обовʼязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії з 6 лютого 2017 року по 5 лютого 2018 року, виданий на імʼя позивача.

8. Вважаючи спірне рішення та дії відповідача під час його складання протиправними, ОСОБА_3 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

9. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким частково погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії Інспектора ПП зі складання оспорюваної постанови від 7 лютого 2017 року серії АР № 065458 є незаконними, оскільки протягом всього часу розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.

10. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що, визнавши протиправними дії Інспектора ПП зі складання постанови про накладання адміністративного стягнення, районний суд ніяким чином не захистив права ОСОБА_3 та не скасував незаконне рішення субʼєкта владних повноважень.

11. Суд апеляційної інстанції, серед іншого, дійшов висновку, що посилання відповідача на відеозапис є безпідставними, оскільки вони спростовані письмовими доказами, а саме поясненнями позивача, долученими до оспорюваної постанови.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Інспектор ПП у своїй касаційній скарзі наполягає на тому, що його дії та оспорювана у справі постанова відповідають вимогам чинного законодавства України.

13. Зазначає, що наданий до суду першої інстанції відеозапис з бодікамери відповідача містить пояснення ОСОБА_3 про відсутність у останнього при собі полісу обовʼязкового страхування. Таким чином, Інспектор ПП наполягає на тому, що на вказаному відеозаписі зафіксовано закінчений склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, за яке на ОСОБА_3 правомірно накладено відповідне стягнення оспорюваною постановою.

14. ОСОБА_3 відзив на касаційну скаргу до суду не подав.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

16. Спірні правовідносини виникли стосовно наявності чи відсутності у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.

17. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

19. На підставі частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субʼєктів владних повноважень.

20. Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

21. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

22. Відповідно до частини пʼятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобовʼязані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

23. За п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобовʼязані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

24. П. 2.1 (ґ) ПДР України та статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі та на вимогу поліцейського предʼявляти для перевірки, зокрема, поліс (сертифікат) обовʼязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

25. Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено, що відповідальність за вчинення відповідного правопорушення настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не предʼявила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обовʼязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").


................
Перейти до повного тексту