ПОСТАНОВА
Іменем України
04 жовтня 2019 року
Київ
справа №818/292/16
адміністративне провадження №К/9901/11391/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Сумській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою Головного управління статистики у Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року (головуючий - Бартош Н.С., судді: Мельнікова Л.В., Донець Л.О.),
В С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Головного управління статистики у Сумській області про визнання протиправним і скасування наказу від 30.11.2015 р. № 116-к про її звільнення з посади провідного спеціаліста з питань кадрової роботи та державної служби відділу кадрово-правового забезпечення, запобігання та виявлення корупції Головного управління статистики в Сумській області, поновлення на займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30.11.2015 р. по день винесення рішення судом.
2. Позов обґрунтувала тим, що її незаконно звільнено з роботи у зв?язку зі скороченням займаної посади, оскільки відповідач не запропонував їй іншу посаду за відповідною спеціальністю та не врахував її переважне право на залишення на роботі як такої, що має вищу юридичну освіту, розлучена, самостійно виховує і утримує неповнолітню доньку і не має у сімʼї інших працівників із самостійним заробітком.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року (головуючий - Прилипчук О.А.) у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: визнано протиправним і скасовано наказ від 30.11.2015 р. № 116-к; поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста з питань кадрової роботи та державної служби відділу кадрово-правового забезпечення, запобігання та виявлення корупції Головного управління статистики в Сумській області; стягнуто з Головного управління статистики у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.12.2015 р. по 13.07.2016 р. у розмірі 17 155,60 грн з відрахуванням обовʼязкових податків і зборів.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі Головне управління статистики у Сумській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставин справи, просить скасувати прийняте ним рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
6. За доводами відповідача, ОСОБА_1 звільнено у зв?язку зі скороченням штатної чисельності працівників з дотриманням встановленої трудовим законодавством процедури: за два місяці попереджено про наступне вивільнення; за відсутності іншої роботи відповідно до кваліфікації позивача (юрист), яка би могла бути їй запропонована в день попередження; з урахуванням переважного права на залишення на роботі ОСОБА_3, яка має більший стаж роботи і вищу продуктивність праці (згідно з щорічною оцінкою). Крім того, відповідач зазначає про неправильний розрахунок судом апеляційної інстанції суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який проведений без урахування отриманої позивачем допомоги по безробіттю і вихідної допомоги.
7. У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
8. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
9. З 13.02.2012 р. ОСОБА_1 працювала у Головному управлінні статистики у Сумській області, з 01.08.2012 р. - на посаді провідного спеціаліста з питань кадрової роботи та державної служби відділу кадрово-правового забезпечення, запобігання та виявлення корупції.
10. На виконання наказу Державної служби статистики України від 21.09.2015 р. № 211 "Про штатну чисельність працівників головних управлінь статистики в областях та м. Києві" Головним управлінням статистики у Сумській області видано наказ від 25.09.2015 р. № 87-к "Про оптимізацію чисельності працівників головного управління статистики", яким передбачено проведення до 01 грудня 2015 року скорочення чисельності працівників, зокрема, посади провідного спеціаліста з питань кадрової роботи та державної служби відділу кадрово-правового забезпечення, запобігання та виявлення корупції (2 одиниці).
11. Листом-попередженням від 28.09.2015 р. ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення.
12. 06.10.2015 р. в.о. Голови Держстату України затвердив штатний розпис Головного управління статистики у Сумській області на 2015 рік, згідно з яким у секторі кадрового забезпечення (який утворений замість відділу кадрово-правового забезпечення, запобігання та виявлення корупції, в якому раніше працювала ОСОБА_1В.) передбачено 3 штатні одиниці - завідувач сектору (1 одиниця) та головний спеціаліст з питань кадрової роботи та державної служби (2 одиниці).
13. Наказом Головного управління статистики у Сумській області від 30.11.2015 р. № 116-к ОСОБА_1 30 листопада 2015 року звільнено з посади провідного спеціаліста з питань кадрової роботи та державної служби відділу кадрово-правового забезпечення, запобігання та виявлення корупції на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП у звʼязку зі скороченням чисельності, з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку.
V. Позиція Верховного Суду
14. Згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
15. Відповідно до статті 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у звʼязку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема, сімейним - при наявності двох і більше утриманців, особам, в сімʼї яких немає інших працівників з самостійним заробітком, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації тощо.
16. За правилами статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у звʼязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.