ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 915/880/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни до Приватного підприємства "ЦентрМет-плюс" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24.03.2006 № 10 КЛ у сумі 296 354,81 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства "ЦентрМет-плюс" (далі - ПП "ЦентрМет-плюс") про стягнення заборгованості за укладеним між ними кредитним договором від 24.03.2006 № 10 КЛ (далі - договір № 10 КЛ) у сумі 296 354,81 грн з яких 138 206,55 грн - заборгованість за відсотками, 17 322,81 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 5 044,60 грн. - 3 % річних на заборгованість за кредитом, 10 928,76 грн - 3 % річних на заборгованість зі сплати відсотків, 40 473,81 грн - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту, 84 378,28 грн - інфляційні втрати за несвоєчасну сплату відсотків.
1.2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобовʼязань за кредитним договором № 10 КЛ, що встановлено рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.05.2008 у справі № 17/181/08, невиконання відповідачем цього рішення суду та наявністю підстав для подальшого нарахування відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій за невиконання грошових зобовʼязань на підставі статей 1048, 1054, 612, 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та умов договору, а також застосування до відповідача наслідків прострочення грошового зобовʼязання, передбачених статтею 625 ЦК України.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. 24.03.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (після зміни назви - ПАТ "ВіЕйБі Банк"; кредитор) і ПП "ЦентрМет-Плюс" (позичальник) укладено договір № 10 КЛ, за умовами якого кредитор зобовʼязався надати позичальнику у тимчасове користування грошові кошти на умовах, визначених цим договором і додатковими угодами до нього, що складають невідʼємну частину договору, а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом на умовах визначених договором.
2.2. В подальшому сторони укладали додаткові угоди №№ 1 - 7 від 24.03.2006, від 27.03.2006, від 11.04.2006, від 03.05.2006, від 11.05.2006, від 22.05.2006 та від 23.07.2007, якими визначались розміри наданих траншів, встановлено, що з 11.04.2006 максимальний ліміт поновлювальної кредитної лінії становить 400 000,00 грн, вносились зміни до графіку зниження максимального ліміту кредитної лінії, а також погоджено термін користування кредитом до 16:00 24.09.2007.
2.3. Згідно з пунктами 2.7.1 - 2.7.3 договору № 10 КЛ проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом із розрахунку календарної кількості днів у році та місяці; нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у гривні щомісячно за поточний календарний місяць; при розрахунку процентів враховується перший день зарахування кредиту на поточний рахунок позичальника та/або перерахування кредиту по контрактах, що кредитуються, і не враховується останній день терміну користування кредитом, зазначеного в пункті 1.1.2 цього договору.
2.4. Пунктом 4.3 договору № 10 КЛ сторони встановили, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісії, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної в пункті 1.1.3 цього договору, за кожний день прострочення виконання, за реквізитами, вказаними кредитором.
2.5. У разі прострочення позичальником виконання грошового зобовʼязання за цим договором, він зобовʼязується на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та подвійну процентну ставку за цим договором на суму боргу, за реквізитами, вказаними кредитором (пункт 4.6 договору № 10 КЛ).
2.6. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.05.2008 у справі № 17/181/08, яке набрало законної сили, у звʼязку з порушенням ПП "ЦентрМет-Плюс" зобовʼязань за договором № 10 КЛ стягнуто з нього на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" 96 000 грн основного боргу, 396,79 грн пені за прострочення сплати відсотків і 59 945,68 грн пені за прострочення повернення кредиту.
2.7. На час звернення банку до суду з даним позовом основну заборгованість ПП "ЦентрМет-Плюс" не погасило.
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 (суддя Мавродієва М.В.), залишеним без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 (колегія суддів: Богацька Н.С., Принцевська Н.М., Разюк Г.П.), позов задоволено частково.
Вирішено стягнути з ПП "ЦентрМет-плюс" на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" 22 862,33 грн заборгованості зі сплати відсотків, 5 044,60 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату основного боргу, 2 059,49 грн. - 3 % за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 40 473,81 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату основного боргу, 21 528,47 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату відсотків і 1 379,38 грн - судового збору; у решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги суди виходили з того, що право банку нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування - 24.09.2007, отже відповідно до абз. 2 частини 1 статті 1048 ЦК України стягненню підлягає 22 862,33 грн відсотків за користування кредитом за період з 24.03.2006 по 23.09.2007 включно; 5 044,60 грн - 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту банком нараховано арифметично правильно, тому ці вимоги підлягають задоволенню; 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків за період з 15.08.2014 по 15.08.2017 слід розраховувати виходячи із задоволеного судом розміру відсотків у сумі 22 862,33 грн, що за розрахунком суду становить 2 059,49 грн; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитом позивачем розраховано не правильно, а тому ці вимоги підлягають частковому задоволенню у розрахованому судом розмірі.
Мотивуючи рішення про відмову у задоволенні вимог про стягнення пені за період з 14.02.2017 по 15.08.2017, суди зазначили, що строк нарахування пені за несвоєчасне повернення основного боргу та відсотків за кредитним договором виходячи з положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) припинився через 6 місяців від дня коли зобовʼязання мало бути виконано - 24.03.2008, тому стягненню підлягає пеня за незаявлений банком у межах справи № 17/181/08 період: з 24.09.2007 по 23.04.2008 (несвоєчасна сплата відсотків) та з 19.02.2008 по 24.03.2008 (несвоєчасне повернення кредиту), проте банком заявлено вимоги про стягнення пені поза межами строку визначеного договором № 10 КЛ і нормами частини 6 статті 232 ГК України.
4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги
4.1. У касаційній скарзі ПАТ "ВіЕйБі Банк", посилається на порушення судами попередніх інстанцій вимог частини 2 статті 625, статті 1048, частини 2 статті 1050 ЦК України та просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині часткового задоволення стягнення відсотків за кредитом у сумі 22 862,33 грн, часткового задоволення 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 2 059,49 грн, часткового задоволення інфляційних втрат за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 21 528,47 грн і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Положеннями статті 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобовʼязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
6.3. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України врегульовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовʼязання, на вимогу кредитора зобовʼязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.