ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 910/22198/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - Лотиша А.М., Мазепи В.В.,
відповідачів - 1) - Дзюбіної Є.В.,
2) - Журавель Р.О., Ткаченка К.В.,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - не зʼявився,
на стороні відповідача - 2 - не зʼявилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбудсервіс"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Смирнова Ю.М.)
від 15.06.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Жук Г.А., судді - Дикунська С.Я., Мальченко А.О.)
від 03.06.2019,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбудсервіс"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Наталії Володимирівни,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 2: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СІБ-М", 2) Акціонерного товариства "АЙБОКС БАНК"
про визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
В С Т А Н О В И В:
у грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви від 13.04.2018 (а.с. 183-184, т. 2) про визнання недійсним іпотечного договору від 08.08.2017, укладеного між ТОВ "ВТК Каштан" і ТОВ "Регіонбудсервіс", зареєстрованого в реєстрі за № 1456 та виданого на підставі нього дублікату іпотечного договору від 29.09.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 1759. Також просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийняте на підставі дублікату іпотечного договору, серія та номер: 1759, виданого 29.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В.
Позовні вимоги (з урахуванням заяви від 13.04.2018) обґрунтовані тим, що ТОВ "Каштан-Оптіма" є учасником ТОВ "ВТК Каштан" з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 93,0185%. 08.08.2017 між ТОВ "ВТК Каштан" (іпотекодавець), яке є правонаступником організації орендарів Київської орендної виробничо-торгової фірми "Каштан", і ТОВ "Регіонбудсервіс" (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1456. Згідно з умовами ст. ст. 9,10 Статуту ТОВ "ВТК Каштан" укладення такого договору від імені товариства можливе лише на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ВТК Каштан" (за цим договором в іпотеку було передано майно - цілісний майновий комплекс ТОВ "ВТК Каштан", що перевищує 50 % загального обсягу майна цього товариства). Однак, директор ТОВ "ВТК Каштан" уклав такий договір за відсутності відповідного рішення загальних зборів, перевищивши свої повноваження, чим порушив умови Статуту ТОВ "ВТК Каштан", права ТОВ "ВТК Каштан" і його учасників. З урахуванням вказаного, а також того, що за іпотечним договором від 08.08.2017 право власності на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123 перейшло до ТОВ "Регіонбудсервіс" (Забавська Н.В. повинна була перевірити обсяг цивільної дієздатності особи, що підписала спірний договір від імені ТОВ "ВТК Каштан"), просив задовольнити позовні вимоги (з урахуванням заяви від 13.04.2018).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019, позов задоволено частково.
Визнано недійсним іпотечний договір від 08.08.2017, укладений між ТОВ "ВТК Каштан" і ТОВ "Регіонбудсервіс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. та зареєстровний в реєстрі за № 1456. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В.
В іншій частині позову відмовлено.
12.06.2019 ТОВ "Регіонбудсервіс" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставами для скасування судових рішень зазначає те, що згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 572, ч. 1 ст. 574, ч. 1 ст. 575, Закону України "Про іпотеку", іпотечного договору від 08.08.2017, правова природа договору іпотеки має забезпечувальний характер щодо основного зобовʼязання та не спрямована на припинення права власності іпотекодавця на предмет договору іпотеки. Натомість, на думку суду, право іпотеки - це право на чуже майно, внаслідок установлення якого власник може бути примусово позбавлений права на своє заставлене майно. Стверджує, що сама ж можливість відчуження майна для задоволення вимог кредиторів ґрунтується на ст. 96 ЦК України та існує як наслідок неналежної поведінки боржника. Вважає, що позивач, який є учасником ТОВ "ВТК Каштан" з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 93,0185%, звернувся із позовом не за захистом своїх корпоративних прав, а за захистом інтересів інших осіб - ТОВ "ВТК Каштан" та невизначеного кола його учасників. Посилається на те, що позивач не зазначив яке ж конкретно його корпоративне право як учасника ТОВ "ВТК Каштан" порушено внаслідок укладення спірного іпотечного договору. Вважає, що з урахуванням ст. ст. 45, 54 ГПК України, розʼяснень Вищого господарського суду України № 4 від 25.06.2016, правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.02.2019 у справі № 904/4669/18, належним позивачем у цій справі має бути ТОВ "ВТК Каштан", інтереси якого представляв його учасник - ТОВ "Каштан-Оптіма". Натомість, судами попередніх інстанцій не враховано зазначені вимоги закону та судову практику. Стверджує, що ТОВ "Каштан-Оптіма" не надало доказів на підтвердження того, що ТОВ "Регіонбудсервіс" діяло недобросовісно та/або нерозумно при укладенні вказаного договору. Вказує на те, що тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа, що підтверджується постановою Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 6-62цс16. Посилається на те що, судом першої інстанції фактично визначено новий термін (поняття) - "вартість усього майна товариства". Зазначає, що судами порушено ст. 86 ГПК України, залишено поза увагою положення ч. 6 ст. 5, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку". Вважає, що оскільки судом першої інстанції прийнято до уваги висновок експерта № 43/06- 2018 від 05.06.2018 як доказ у справі на стадії розгляду справи по суті, то ним порушено ч. 8 ст. 80, ч. 1 ст. 194 ГПК України. Стверджує про те, що в оскаржуваних судових рішеннях були викладені лише доводи і докази сторони, на користь якої прийнято рішення, що свідчить про порушення судами принципу змагальності сторін. Посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2018 у справі № 904/9839/16, постанови Вищого господарського суду України від 27.01.2014 у справі № 35/444, від 15.05.2012 у справі № 41/90 та від 04.05.2011 у справі № К7/178-10 (КЗ9/250-09).
18.07.2019 до Верховного Суду від ТОВ "Регіонбудсервіс" надійшли додаткові пояснення, в яких останній просив врахувати правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладена у постанові від 28.02.2019 у справі № 904/4669/18. Також просив скасувати оскаржувані судові рішення та у задоволенні позову відмовити.
30.09.2019 ТОВ "Регіонбудсервіс" подало до суду касаційної інстанції додаткові пояснення. Оскільки такі пояснення є фактично доповненням до касаційної скарги і були подані після закінчення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд не приймає їх до уваги в силу ч. 1 ст. 298 ГПК України (зокрема, і доводи відповідача-2 про неправильне прийняття і вирішення судом питання щодо вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень).
У відзиві на касаційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 2 АТ "АЙБОКС БАНК", вказуючи на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, просить касаційну скаргу ТОВ "Регіонбудсервіс" задовольнити і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
ТОВ "Каштан-Оптіма" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про те, що іпотечний договір від 08.08.2017 підписано директором ТОВ "ВТК Каштан" з перевищенням наданих йому Статутом повноважень, без достатнього обсягу цивільної дієздатності, а тому такий договір не відповідає ч. 2 ст. 203 ЦК України. Крім того, ТОВ "Регіонбудсервіс" знав про такі обмеження директора ТОВ "ВТК Каштан". Зазначає, що внаслідок укладення договору відбулось відчуження майнового комплексу ТОВ "ВТК Каштан", вартість якого перевищує 50 % вартості усього майна товариства; були порушені такі прав позивача (як учасника ТОВ "ВТК Каштан"): на управління справами товариства, розподілу прибутку товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності товариства та відбулось погіршення майнового стану підприємства, що впливає на права позивача як учасника товариства з часткою 93,0185% статутного капіталу товариства. Посилається на те, що суди дійшли висновку про те, що вартість предмету іпотеки за іпотечним договором від 08.08.2017 перевищила 50 % загального обсягу майна товариства на підставі таких документів: показників фінансових звітів ТОВ "ВТК Каштан" за 2017 рік, висновків експертизи щодо вартості предмета іпотеки, відомостей про вартість предмета іпотеки, які зазначені безпосередньо в іпотечному договорі. Зазначає, що судами було детально досліджено усі положення Статуту ТОВ "ВТК Каштан" та правильно застосовано ст. 92 ЦК України. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Також, 23.07.2019 від ТОВ "Каштан-Оптіма" надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначив, що внаслідок відходу суду від висновків, наведених у п. 2 цих додаткових пояснень, справа підлягає передачі на розгляд палати, обʼєднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду для обʼєктивного і неупередженого розгляду справи. Однак, Верховний Суд не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд палати, обʼєднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду в силу ст. 302 ГПК України. В цих поясненнях позивач вказував на залишення касаційної скарги ТОВ "Регіонбудсервіс" без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
10.07.2019 ТОВ "ВТК Каштан" звернувся із відзивом на касаційну скаргу, однак з пропуском строку, встановленого в ухвалі Верховного Суду від 21.06.2019. У відзиві, серед іншого, просив визнати поважними причини пропуску строку на подання цього відзиву та прийняти його. Оскільки наведені ТОВ "ВТК Каштан" причини неподання цього відзиву у встановлений ухвалою строк залежали виключно від його волевиявлення, ТОВ "ВТК Каштан" не звертається з проханням щодо продовження строку для подання цього відзиву згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України, то Верховний Суд не приймає цей відзив до уваги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 08.08.2017 між ТОВ "ВТК Каштан" (сторона-1) і ТОВ "Регіонбудсервіс" (сторона-2) було укладено договір новації про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого сторона-1 визнає наявність грошового зобовʼязання перед стороною-2, яке виникло на підставі договорів будівельного підряду та станом на 08.08.2017 становить 4 730 208,91 грн, розмір якого підтверджується рішеннями Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" у справах № 2306/17-1, № 2306/17-2, № 2306/17-3, № 2306/17-4, № 2306/17-5, № 2306/17-6, № 2306/17-7, № 2306/17-8, № 2306/17-9, № 2306/17-10, № 2306/17-11, № 2306/17-12, № 2306/17-13, № 2306/17-14 (первісне зобовʼязання).
У п. 1.3 договору новації про надання поворотної фінансової допомоги сторони досягли згоди визнати суму 4 730 208,91 грн поворотною фінансовою допомогою на безпроцентній основі, яка надана стороною-2 стороні-1, а сторона-1 зобовʼязується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Зобовʼязання сторони-1, які виникли на підставі договорів будівельного підряду та визначені рішеннями Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" у справах № 2306/17-1, № 2306/17-2, № 2306/17-3, № 2306/17-4, № 2306/17-5, № 2306/17-6, № 2306/17-7, № 2306/17-8, № 2306/17-9, № 2306/17-10, № 2306/17-11, № 2306/17-12, № 2306/17-13, № 2306/17-14, вважаються припиненими з дати нотаріального посвідчення цього договору.
Остаточною датою повернення всієї суми наданої поворотної фінансової допомоги є 18.08.2017 (п. 3.1 договору новації про надання поворотної фінансової допомоги).
Судами встановлено, що договір новації про надання поворотної фінансової допомоги посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1455.
08.08.2017 між ТОВ "ВТК Каштан" (іпотекодавець), яке є правонаступником організації орендарів Київської орендної виробничо-торгової фірми "Каштан", в особі директора ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту, протоколу № 1 від 12.04.2012 і ТОВ "Регіонбудсервіс" (іпотекодержатель) в особі директора ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1456, за умовами якого цим договором забезпечується виконання зобовʼязання, що виникло у іпотекодавця на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги, посвідченого 08.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. за реєстровим номером 1455, та додаткових угод до нього, які в подальшому можуть бути укладені - основний договір, укладений ним із іпотекодержателем на суму 4 730 208,91 грн з обумовленим в основному договорі строком повернення боргу до 18.08.2017 без нарахування відсотків за користування грошовими коштами.
Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору від 08.08.2017 в забезпечення виконання зобовʼязань за основним договором іпотекодавець передав в іпотеку цілісний майновий комплекс Київської орендної виробничо-торгової фірми "Каштан", що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123. Опис предмета іпотеки: згідно з правовстановлюючими документами та технічною документацією цілісний майновий комплекс Київської орендної виробничо-торгової фірми "Каштан", що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123 складається з: виробничого корпусу літ. "А", кількість поверхів 5, площею 8 609 кв.м, складу літ. "Б", площею 501 кв.м, гараж літ. "В" площею 133, 9 кв.м, складу літ. "Г", площею 420, 3 кв.м, виробничого корпусу літ. "Д" площею 229, 5 кв.м, магазину літ. "Ж", площею 220, 3 кв.м, бойлерної літ. "З", площею 95, 6 кв.м (предмет іпотеки). Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці площею 0, 9166 га, за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123, кадастровий номер: 8000000000:75:004:002, цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що знаходиться в користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого 12.04.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за р. № 232 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.04.2006 за № 75-6-00292.
Вказаний предмет іпотеки є власністю іпотекодавця і належить йому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого вісімнадцятою Київською державною нотаріальною конторою 14.07.1993 за р. № 1у-577, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обʼєкти нерухомого майна 15.03.2004 в реєстрову книгу № 18з-270 за реєстровим номером 978-з та свідоцтва про власність, реєстраційний номер П-102, виданого Фондом державного майна 16.11.1993 (п. 1.3 іпотечного договору від 08.08.2017).
Пунктом 5.3 іпотечного договору від 08.08.2017 встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем в строк до 18.08.2017 зобовʼязання за основним договором, сторони домовилися про те, що звернення стягнення на передане в іпотеку майно може бути здійснено шляхом, передбаченим Законом України "Про іпотеку", у тому числі й шляхом вчинення виконавчого напису з покладенням обовʼязку оплати нотаріальних дій на іпотекодавця. За домовленістю сторін, у разі невиконання іпотекодавцем зобовʼязання за основним договором до 18.08.2017, цей договір передбачає, що після спливу тридцятиденного терміну, зазначеного в п. 5.2 цього договору, ТОВ "Регіонбудсервіс" набуває право звернути стягнення на цілісний майновий комплекс Київської орендної виробничої фірми "Каштан", що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123 в рахунок виконання зобовʼязання за основним договором у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку", та зареєструвати права власності на предмет іпотеки (в такому випадку цей договір виступає правовстановлюючим документом та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки), або сторони цього договору укладуть договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким права власності на предмет іпотеки буде передане іпотекодержателю не пізніше 19.09.2017.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
Способи захисту субʼєктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в ст. 16 ЦК України.
Згідно зі ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 215 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пʼятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засада. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти субʼєктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.
Тлумачення статей 16, 203, 215 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним, необхідним є: по-перше, пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; по-друге, наявність підстав для оспорення правочину; по-третє, встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовʼязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Такі зобовʼязання є акцесорними (додатковими, забезпечувальними).