ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/12724/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Литвина П.В.,
відповідача - Середи О.Я.,
третьої особи - не зʼявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Смирнова Ю.М.)
від 12.02.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді - Дідиченко М.А., Сулім В.В.)
від 03.06.2019,
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Калуська теплоелектроцентраль-нова"
про стягнення 1 139 872,24 грн,
В С Т А Н О В И В:
у вересні 2018 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДПЗД "Укрінтеренерго" про стягнення 1 139 872,24 грн, з яких 444 509,33 грн пені, 61709,70 грн 3% річних, 316 874,97 грн інфляційних втрат та 316 778,24 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №003/14-ПР від 26.11.2013 щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 61 709,70 грн, інфляційні втрати в сумі 310 547,73 грн, штраф в сумі 158 389,12 грн, пеню в сумі 222 254,67 грн.
Приймаючи рішення, суд дійшов висновків про доведеність факту порушення відповідачем договірних зобовʼязань щодо строків оплати придбаного природного газу.
На підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшив на 50 % розмір заявлених до стягнення пені та штрафу. Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, то здійснивши власний перерахунок їх розміру, суд першої інстанції вказав, що обґрунтованим є стягнення з відповідача 310 547,73 грн інфляційних втрат.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 скасовано. Прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційний господарський суд застосував до спірних правовідносин Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який передбачає списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (30.11.2016), що зумовило відмову у задоволенні позову.
У липні 2019 року АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, штрафу та інфляційних втрат і прийняти нове в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції.
На думку скаржника, апеляційним господарським судом неправомірно застосовано норми Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" до спірних правовідносин, оскільки, виходячи з аналізу статтей 1-3 вказаного Закону, учасниками процедури врегулювання заборгованості, зокрема і списання заборгованості, є теплопостачальні і теплогенеруючі підприємства, включені до реєстру. Проте, матеріали справи не містять доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, тому застосування частини 3 статті 7 наведеного Закону є неправомірним.
Окрім того, АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилається на правильність здійсненого при поданні позову розрахунку інфляційних втрат та на відсутність підстав для зменшення сум пені і штрафу.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін. Зазначає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, зокрема Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 26.11.2013 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та ДПЗД "Укрінтеренерго" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №003/14-ПР.
Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобовʼязався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовʼязався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 109 273,026 тис. куб.м.
Оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплати в розмірі 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).
Додатковою угодою №1 від 22.01.2014 до договору сторонами погоджено, що з 01.01.2014 ціна за 1 000 куб.м газу становить 4 154,71 грн з ПДВ, додатковою угодою № 2 від 17.04.2014 - з 01.04.2014 ціна за 1000 куб.м газу становить 5264,88 грн з ПДВ, додатковою угодою № 3 від 19.05.2014 - з 01.05.2014 ціна за 1000 куб.м газу становить 6 208,18 грн з ПДВ, додатковою угодою №4 від 12.06.2014 - з 01.06.2014 ціна за 1 000 куб.м газу становить 6 222,22 грн з ПДВ, додатковою угодою №5 від 04.09.2014 - з 01.09.2014 ціна за 1 000 куб.м газу становить 6 405,82 грн з ПДВ, додатковою угодою №6 від 12.11.2014 - з 01.11.2014 ціна за 1 000 куб.м газу становить 6 682,44 грн з ПДВ, додатковою угодою №7 від 12.12.2014 - з 01.12.2014 ціна за 1 000 куб.м газу становить 7661,64 грн з ПДВ.
На виконання умов договору у січні, березні, квітні, жовтні та грудні 2014 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 40068709,43 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 27-31, т. 1).
Відповідачем зобовʼязання з оплати природного газу виконувались неналежним чином, з порушенням строків, встановлених договором. Останній платіж відповідача за поставлений у грудні 2014 року газ, позивач отримав 15.01.2015. Обставини оплати відповідачем заборгованості у сумі 40 068 709,43 грн з порушенням строків позивачем в ході судового розгляду не заперечувалися.
У звʼязку з тим, що зобовʼязання з оплати природного газу здійснювалося відповідачем з порушенням встановлених договором строків оплати, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 444 509,33 грн пені, 61 709,70 грн 3% річних, 316 874,97 грн інфляційних втрат та 316 778,24 грн штрафу.