Постанова
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 527/2213/16-ц
провадження № 61-26704св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Шабалтієнко Тетяна Вікторівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року в складі судді Марущак Р. М. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2017 року в складі колегії суддів: Обідіної О. І., Панченка О. О., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Шабалтієнко Т. В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона, будучи спадкоємцем за законом в порядку статті 1294 ЦК України після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, під час оформлення своїх спадкових прав дізналася, що належні спадкодавцю 3/4 частин будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 17 листопада 2015 року продано від його імені ОСОБА_3, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності, а згодом останнім було продано і ј частини будинку.
Посилаючись на те, що довіреність видана ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 припинила свою дію в день смерті довірителя - 18 листопада 2014 року, просила визнати недійсними договори купівлі-продажу вказаного нерухомого майна від 17 листопада та 04 грудня 2015 року, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; зобов`язати приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Шабалтієнко Т. В. скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень за індексними номерами: 26230179 від 17 листопада 2015 року та 26770119 від 04 грудня 2015 року, та скасувати запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме, будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1, за реєстраційним номером 430563553206.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - 3/4 часток житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 від 17 листопада 2015 року, укладеного між ОСОБА_3, як представником продавця, та ОСОБА_2, як покупцем, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Шабалтієнко Т. В. за реєстровим № 1156, рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень індексний номер: 26230179 від 17 листопада 2015 року.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 від 04 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3, як представником продавця, та ОСОБА_2, як покупцем, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Шабалтієнко Т. В. за реєстровим № 1228, рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень індексний номер: 26770119 від 04.12.2015 року.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень за індексними номерами: 26230179 від 17 листопада 2015 року та 26770119 від 04 грудня 2015 року.
Скасовано запис державного реєстру речових прав на нерухоме майно - будинку, розташованого по АДРЕСА_1, за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна - 430563553206.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оспорювані договори від імені власника укладені ОСОБА_3 на підставі доручення, яке припинило свою дії у зв`язку зі смертю довірителя, а отже довірений на момент посвідчення договорів втратив свої повноваження на вчинення від імені довірителя будь-яких дій щодо відчуження житлового будинку.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, у межах доводів апеляційної скарги, виходив із того, що позивач наділена правом оспорювати укладені відповідачем ОСОБА_3 правочини щодо відчуження належного спадкодавцю нерухомого майна, оскільки вона довела в судовому порядку своє право на спадкування на підставі положень статті 1294 ЦК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У серпні 2017 року ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що оспорюваними договорами купівлі-продажу нерухомого майна права та законні інтереси ОСОБА_1 не порушені, оскільки вона не є спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, ні за законом, ні за заповітом, а тому не має права на його спадщину.
У грудні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких просила скаргу відхилити, рішення судів залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Справу розподілено судді-доповідачу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Виклад фактичних обставин справи