Постанова
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 756/13504/16-ц
провадження № 61-33921св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 року в складі судді Маринченко М. М. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Соколової В. В., Немировської О. В., Чобіток А. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що нею було розміщено у відповідача депозитний вклад та відкрито картковий рахунок, який вона використовувала для дрібних покупок в мережі Інтернет та в магазинах.
Станом на 24 січня 2017 року сума депозиту з урахуванням нарахованих відсотків склала 15 423,67 грн, проте після закінчення строку дії депозитного договору, відповідач відмовляється повертати їй депозитний вклад, посилаючись на наявність заборгованості по картці Internet Card НОМЕР_1, яка, на її думку, нарахована безпідставно.
На підставі викладеного позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на свою користь грошові кошти за договором депозиту в розмірі 15 423,67 грн.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 15 423,67 грн за договором депозиту та понесені судові витрати у розмірі 551,20 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що в порушення умов договору банк, не зважаючи на відповідні заяви позивача, не повернув їй суму банківського строкового вкладу з нарахованими відсотками в розмірі 15 423,67 грн.
Твердження банку про те, що дії банку щодо неповернення позивачу вкладу є правомірними виходячи з положень Умов та правил надання банківських послуг, які передбачають, що банк має право відмовитися від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта у разі неналежного виконання ним кредитних зобов`язань, суд вважав безпідставними, оскільки, як вбачається з вказаних Умов та правил, вони не регулюють права та обов`язки сторін за депозитним договором, а стосуються виключно кредитів.
Крім того, банк не вживав будь-яких заходів щодо погашення заборгованості за кредитом за рахунок депозиту позивача у передбаченому пунктом 17 договору порядку, і вклад продовжує обліковуватися на особовому рахунку № НОМЕР_2 .
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження. Так, за умовами пункту 17 договору вкладу Банк мав право здійснити зарахування коштів з депозитного рахунку в погашення кредитної заборгованості, проте у визначений договором строк вказані дії не вчинив, а тому його відмову у здійснені виплати суми банківського вкладу не можна визнати законною і обґрунтованою.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У серпні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 серпня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що суди допустили однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи. Умовами депозитного договору передбачено повернення грошових коштів (депозиту) шляхом їх зарахування на поточний рахунок на погашення заборгованості за кредитним договором, що цілком узгоджується в положеннями статей 1058, 1060 ЦК України, а тому дії банку з неповернення суми банківського вкладу є цілком законні, оскільки обумовлені наявністю невиконаних зобов`язань позивача за кредитним договором.
У листопаді 2017 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, подала заперечення на касаційну скаргу, в яких просила скаргу відхилити, рішення судів залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Справу розподілено судді-доповідачу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи, щодо законності та обґрунтованості.
Виклад фактичних обставин справи
Судом установлено, що 27 червня 2013 року між сторонами у справі укладений депозитний договір (Вклад "Стандарт 12 місяців"), на суму 9 000,00 грн, зі ставкою 18 % річних на строк 366 днів по 27 червня 2014 року включно. На виконання умов цього договору банком відкрито позивачу особовий рахунок № НОМЕР_2, на який зараховано суму вкладу.
Відповідно до пункту 6 цього договору, якщо після закінчення строку вкладу вкладник не заявив банку про бажання забрати свої кошти, вклад автоматично продовжується ще на один строк, що зазначено в розділі "Дані за вкладом" цього договору. Строк вкладу продовжується неодноразово без заявки вкладника в банк. Новий строк вкладу починається з дня, наступного за датою закінчення попереднього строку вкладу.