Постанова
Іменем України
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 761/39556/16-ц
провадження № 61-34538св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Енергобанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду
м. Києва від 14 квітня 2017 року в складі судді Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Енергобанк"
(далі - ПАТ "Енергобанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що 12 серпня
2013 року між ПАТ "Енергобанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA.
06 вересня 2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду до зазначеного вище договору, згідно з пунктом 1 якої розмір кредитного ліміту на картковому рахунку відповідача складає 50 000,00 грн.
На виконання умов договору про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA від 12 серпня 2013 року, банк протягом всього часу строку дії картки належним чином виконував взяті на себе зобов`язання щодо надання кредитних коштів.
Разом з тим, позичальник своїх зобов`язань за зазначеним вище договором належним чином не виконував, у зв`язку із чим станом на 17 жовтня 2016 року має прострочену заборгованість у розмірі 175 387,58 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року відкрито провадження у справі.
У лютому 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ПАТ "Енергобанк" про визнання недійсним кредитного договору та одночасно подав апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року про відкриття провадження у справі за позовом ПАТ "Енергобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на порушення судом першої інстанції правил підсудності.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2017 року у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ПАТ "Енергобанк" до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана представником відповідача з пропуском строку на апеляційне оскарження та містила недоліки в частині сплати судового збору. Посилаючись на те, що у встановлений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, недоліки апеляційної скарги не усунуто, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин пропуску такого строку на адресу суду не направлено, апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьої статті 297 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 2004 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та інших учасників справи
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення, справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Зазначає, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд обмежив право відповідача на апеляційне оскарження та судовий захист в цілому, не звернувши уваги при цьому на подання ОСОБА_1 заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заперечень на касаційну скаргу не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У статті 388 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня
2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її постановлено з додержанням норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 03 лютого 2017 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року.
Ухвалою Апеляційного суду суд м. Києва від 23 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було залишено без руху, оскільки вона подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а питання про поновлення такого строку заявником не ставилось. Крім того, заявником не було долучено до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за її подання. В ухвалі апеляційний суд визначив строк протягом якого заявнику слід усунути недоліки касаційної скарги та подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, а також роз`яснив представнику відповідача, що у разі неподання заяви про поновлення строку протягом тридцяти днів з дня отримання копії зазначеної ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.