Постанова
Іменем України
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 755/16688/15-ц
провадження № 61-31564св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2017 року у складі судді Болотова Є. В., ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 02 червня 2017 року у складі судді
Борисової О. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 липня 2017 року у складі судді Желепи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено справу на 22 жовтня 2015 року на 10 годину 30 хвилин.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, у грудні 2015 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва
від 15 вересня 2015 року залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 січня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року повернуто заявнику на підставі частини другої статті 121 ЦПК України 2004 року.
У січні 2016 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вдруге подав апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва
від 15 вересня 2015 року, а у лютому 2016 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 втретє подав апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року повернуто заявнику на підставі частини п`ятої статті 121 ЦПК України 2004 року.
Не погодившись з ухвалами суду апеляційної інстанції від 22 січня 2016 року та
19 лютого 2016 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 січня 2016 року відхилено, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 січня 2016 року залишено без змін.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року задоволено, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року повернуто заявнику, оскільки є аналогічною за змістом апеляційної скарги, поданої у січні 2016 року.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року залишено без руху та надано тридцятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, для сплати судового збору та подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин поновлення такого строку.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року, з підстав передбачених частиною третьою статті 297 ЦПК України 2004 року, у зв`язку з не усуненням заявником недоліків апеляційної скарги та не поданням заяви про поновлення пропущеного процесуального строку.
У березні 2016 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вчетверте подав апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва
від 15 вересня 2015 року.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02 червня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України 2004 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що за наслідком розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, а тому відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України 2004 року, суддя відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.
У липні 2017 року ОСОБА_1 вп`яте подала апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 липня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Зазначене судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 самостійно та через свого представника ОСОБА_2 неодноразово використовувала своє право на оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року, за наслідками розгляду яких апеляційним судом постановлялися ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження (від 15 травня 2017 року та 02 червня 2017 року), що відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України 2004 року є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
У червні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій вона просила скасувати ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2017 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки суд не звернув увагу на направлену на його адресу заяву про усунення недоліків. Вважає, що суд постановив оскаржувану ухвалу у зв`язку зі складністю справи або через свої суб`єктивні переконання та упередженість щодо заявника, що призвело до порушення принципів судочинства та забезпечення верховенства права.
Також, у червні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій вона просила скасувати ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 02 червня 2017 року та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, допустився помилки, оскільки судом попередньо не постановлялася ухвала суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, а тому дії судді не відповідають принципам законності та неупередженності, і призвели до обмеження її прав на судовий захист.
У серпні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій вона просила скасувати ухвалу Апеляційного суду від 13 липня 2017 року та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Обгрунтування касаційної скарги є аналогічними тим, що викладені в касаційній скарзі на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 02 червня 2017 року, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у червні 2017 року.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ПАТ "Укрсоцбанк" на касаційну скаргу, мотивовані тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, а відтак відсутні підстави для задоволення касаційних скарг заявника.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва
від 15 травня 2017 року та витребувано справу з місцевого суду.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва
від 02 червня 2017 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва
від 13 липня 2017 року.
Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
01 червня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.