Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 540/760/18
провадження № 61-11910св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Мартєва С. Ю., Штелик С. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 травня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Машівського районного суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" (далі - ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 уклав з ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" трудовий договір на строк з 26 квітня 2018 року до 26 листопада 2018 року, натомість 31 травня 2018 року позивача було звільнено у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Позивач вважав, що звільнений незаконно, безпідставно та з метою позбавити його права на працю та заробітну плату, а тому звертався до суду за захистом своїх прав та просив скасувати наказ №132/2018-К від 31 травня 2018 року, яким його звільнено з ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС", поновити на посаді водія автотранспортних засобів у вказаному товаристві з 31 травня 2018 р. та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 31 травня 2018 р. до дня ухвалення рішення суду в сумі 26273,17 грн за кожен місяць.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 18 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано наказ №132/2018-К від 31 травня 2018 року, яким звільнено ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" з 31 травня 2018 року. Стягнуто з ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 травня 2018 року до 18 березня 2019 року включно в сумі 220510 грн. Стягнуто з ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.
Додатковим рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2019 року допущено до негайного виконання рішення в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу за трудовим договором без зазначення кінцевої дати дії трудового договору, що свідчить про прийняття ОСОБА_1 на роботу за безстроковим трудовим договором укладеним на невизначений строк, а тому звільнення ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог чинного трудового законодавства, наказ про звільнення є незаконним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі з дати звільнення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" - задоволено частково. Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 18 березня 2019 року - скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний суд виходив з того, що між позивачем та відповідачем було укладено строковий трудовий договір, який закінчував свою дію 31 травня 2018 року, тому припинення трудових відносин з ОСОБА_1 після закінчення строку дії строкового трудового договору відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 8 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 травня 2019 року. Витребувано з Машівського районного суду Полтавської області цивільну справу № 540/760/18. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Полтавського апеляційного суду від 30 травня 2019 року до завершення розгляду касаційної скарги відмовлено.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно виходив з того, що сторонами було укладено строковий трудовий договір, оскільки, як установив суд першої інстанції, у наказі про прийняття на роботу не було зазначено кінцевої дати договору.
Також заявник посилався на те, що апеляційний суд ухвалив рішення на підставі неналежних доказів, а саме взяв до уваги строковий трудовий договір від 26 квітня 2018 року, який, як встановлено почеркознавчою експертизою, позивач не підписував.
Також зазначав, що суддями апеляційного суду було проігноровано клопотання адвоката позивача, яке було надіслано на електронну адресу Полтавського апеляційного суду, про відкладення справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив ТОВ "КС "ЛОС" на касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, підтверджені доказами, які вказують на відсутність порушень трудового законодавства з боку роботодавця, а тому постанова суду апеляційної інстанції є законною і відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 25 квітня 2018 року відповідно до наказу №113/2018-К ОСОБА_1 був прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" з 26 квітня 2018 року за строковим трудовим договором з окладом згідно тарифної сітки пропорційно відпрацьованого часу та за сумісництвом (а.с.50).
26 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" було укладено строковий трудовий договір та договір про повну матеріальну відповідальність.
В матеріалах справи наявні : копія строкового трудового договору від 26 квітня 2018 року, укладеного між ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" та ОСОБА_1, без зазначення кінцевої дати дії договору (а.с.18) та копія строкового трудового договору від 26 квітня 2018 року, укладеного між ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" та ОСОБА_1, з зазначенням строку його дії до 31 травня 2018 року (а.с.53) .
За висновками експерта від 7 серпня 2018 року за №1505 та від 8 серпня 2018 року за №1521 підписи у строковому трудовому договорі від 26 квітня 2018 року та договорі про повну матеріальну відповідальність від 26 квітня 2018 року, укладених між ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" та ОСОБА_1, виконані не ОСОБА_1 а іншою особою (а.с.64-71).
Як вбачається з книги обліку трудових книжок в ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" (а.с.116-122 ), трудова книжка ОСОБА_1 на підприємстві відсутня.
31 травня 2018 року позивача звільнено у зв`язку із закінченням строкового трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України (наказ № 132/2018-К від 31 травня 2018 року).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.