Постанова
Іменем України
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 204/5192/14-ц
провадження № 61-33911св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О.,
Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня
2016 року у складі судді Дубіжанської Т. О. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року в складі колегії суддів: Пишиди М. М., Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені
О. М. Макарова" (далі - ДП "ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова") про зарахування часу роботи на підприємстві до стажу наукової роботи та встановлення надбавки за стаж роботи.
Позовна заява мотивована тим, що він працював на ДП "ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова" з 01 вересня 2003 року після закінчення фізико-технічного факультету Дніпропетровського національного університету за спеціальністю "Прикладне матеріалознавство", поступивши на посаду інженера-технолога
в статусі молодого спеціаліста.
У 2010 році захистив дисертацію без відриву від виробництва та отримав диплом кандидата наук за спеціальністю "Матеріалознавство".
У 2011 році відповідно до статті 22-1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" його посаду на підприємстві віднесено до категорії "науковий працівник", тому він працює за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.
З 14 грудня 2006 року ДП "ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова" йому розраховує стаж наукової роботи та надбавку 10% до посадового окладу.
Оскільки посаду за відповідною спеціальністю на ДП "ВО ПМЗ ім. О . М. Макарова" він зайняв 01 вересня 2003 року, то саме з цієї дати йому слід розраховувати стаж наукової роботи.
Крім того, вважає, що відповідно до пункту 4.1 "Положення про оплату праці працівників підприємств, які мають наукову ступінь" на теперішній час його стаж наукової роботи складає більше 10 років, що зобов`язує підприємство виплачувати йому 20% замість 10% надбавки до посадового окладу з 01 жовтня 2013 року.
З урахуванням викладеного, просив суд зобов`язати ДП "ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова" зарахувати до стажу наукової роботи часу його роботи на підприємстві з 01 вересня 2003 року до 13 грудня 2006 року на посадах інженера-технолога та інженера-технолога другої категорії та встановити
з 01 жовтня 2013 року надбавку за стаж наукової роботи в розмірі 20 % посадового окладу та сплачувати надбавку відповідно до Положення від
23 квітня 2013 року про оплату праці працівників підприємства, які мають науковий ступінь, а також судові витрати по справі.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від
13 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ДП "ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова" зарахувати до стажу наукової роботи період часу роботи ОСОБА_1 на підприємстві з 01 вересня 2003 року до 13 грудня 2006 року на посадах інженера-технолога та інженера-технолога другої категорії. Зобов`язано ДП "ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова" встановити з 01 жовтня 2013 року надбавку за стаж наукової роботи
ОСОБА_1 у розмірі 20 % посадового окладу та виплачувати надбавку відповідно до "Положення від 23 квітня 2013 року про оплату праці працівників підприємства, які мають науковий ступінь".
Суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, керуючись Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), виходив із того, що хоча ОСОБА_1 у період з 01 вересня 2003 року переводився з однієї посади на іншу, проте його спеціальність залишалася незмінною і вона відноситься до спеціальності галузі науки, за яку йому присуджено науковий ступінь.
Аргументи учасників справи
У липні 2017 року ДП "ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не повно з`ясував обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним
у матеріалах справи доказам. Зокрема, не звернув уваги на те, що підприємство та підрозділи підприємства не мають статусу наукової установи, позивач працює за іншою групою спеціальностей галузі науки, чим та, з якої йому присуджено науковий ступінь. Крім того, позивач отримав науковий ступінь кандидата саме працюючи на посаді інженера технолога першої категорії
з 14 грудня 2006 року.
У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що доводи
ДП "ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова" не містять жодних обґрунтованих тверджень, які б вказували на хибність висновків судів, у чому саме полягає порушення судами норм матеріального і процесуального права. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення ? без змін.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 11 липня 2017 року відкрито касаційне провадження
в цій справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно наказу № 1694 від 01 вересня 2003 року, з 01 вересня 2003 року
ОСОБА_1 прийнятий у відділ 103 ДП "ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова" інженером-технологом, а згідно розпорядження № 2326 від 29 листопада 2005 року
з 29 листопада 2005 року переведений інженером-технологом другої категорії.
На підставі розпорядження № 502 від 07 травня 2014 року з 10 квітня 2014 року переведений в управління № 178 ведучим спеціалістом по пайці відділу технології металів.
Рішенням спеціалізованої вченої ради Дніпропетровського національного університету імені О. М. Макарова на підставі прилюдного захисту дисертації ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук зі спеціальності матеріалознавство і на підставі рішенням президії Вищої атестаційної комісії України від 01 липня 2010 року (протокол № 4-08/5-3) видано диплом кандидата наук серії НОМЕР_1 .
07 липня 2011 року науково-технічна рада ДП "ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова" розглянула клопотання головного технолога про присвоєння ОСОБА_1 звання "науковий працівник" і приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 працюючи на підприємстві захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю матеріалознавство, займається науковою діяльністю і його праця відповідає групі спеціальностей галузі науки по якій присвоєно науковий ступінь, задовольнили клопотання і присвоїли ОСОБА_1 звання "науковий працівник".