Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 189/769/16-ц
провадження № 61-27065св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Територіальний сервісний центр №1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Територіальний сервісний центр №1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, про визнання договорів купівлі-продажу автомобілів недійсними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 травня 2016 року ОСОБА_1 дізналася, що ОСОБА_2 продав належні їм автомобілі на праві спільної сумісної власності подружжя, своєму батькові ОСОБА_3, а саме:
автомобіль ТАТА державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було продано згідно договору купівлі-продажу № 743/02/1247/2016 від 30 березня 2016 року, та зареєстровано на ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 30 березня 2016 року;
автомобіль БАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_3, було продано згідно договору купівлі-продажу № 759/02/1247/2016 від 31 березня 2016 року, та зареєстровано на ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 31 березня 2016 року;
автомобіль MAZDA СХ-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_5, було продано згідно договору купівлі-продажу № 733/02/1247/2016 від 31 березня 2016 року, та зареєстровано на ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 31 березня 2016 року;
автомобіль Hyundai Tucson державний реєстраційний номер НОМЕР_7 було продано згідно договору купівлі-продажу № 742/02/1247/2016 від 31 березня 2016 року, та зареєстровано на ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 від 30 березня 2016 року.
ОСОБА_1 вказувала, що автомобілі є цінним майном, тому розпорядження цим майном, на підставі статті 65 СК України, потребує письмової згоди другого з подружжя. Проте позивач згоди на укладення договорі купівлі-продажу автомобілів не надавала, грошових коштів від продажу автомобілів не отримувала, а тому порушені її права.
ОСОБА_1 просила визнати недійсним:
договір купівлі-продажу № 743/02/1247/2016 від 30 березня 2016 року оформлений в присутності адміністратора Територіального сервісного центру № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 автомобіль ТАТА державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
договір купівлі-продажу № 759/02/1247/2016 від 30 березня 2016 року оформлений в присутності адміністратора Територіального сервісного центру № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 автомобіль БАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
договір купівлі-продажу № 733/02/1247/2016 від 31 березня 2016 року оформлений в присутності адміністратора Територіального сервісного центру № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 автомобіль MAZDA СХ-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 ;
договір купівлі-продажу № 742/02/1247/2016 від 31 березня 2016 року оформлений в присутності адміністратора Територіального сервісного центру № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 автомобіль Hyundai Tucson державний реєстраційний номер НОМЕР_7 ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 31 березня 2016 року, видане Територіальним сервісним центром № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, та скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль ТАТА державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за ОСОБА_3 ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 31 березня 2016 року, видане Територіальним сервісним центром № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, та скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль БАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_3 за ОСОБА_3 ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 31 березня 2016 року, видане Територіальним сервісним центром № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, та скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль MAZDA СХ-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 за ОСОБА_3 ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 від 30 березня 2016 року, видане Територіальним сервісним центром № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, та скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль Hyundai Tucson державний реєстраційний номер НОМЕР_7 за ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2016 року у складі судді: Пустовар О. С., позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 743/02/1247/2016 від 30 березня 2016 року, оформлений в присутності адміністратора Територіального сервісного центру № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 автомобіль ТАТА державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 759/02/1247/2016 від 30 березня 2016 року, оформлений в присутності адміністратора Територіального сервісного центру № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 автомобіль БАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 733/02/1247/2016 від 31 березня 2016 року, оформлений в присутності адміністратора Територіального сервісного центру № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 автомобіль MAZDA СХ-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 742/02/1247/2016 від 31 березня 2016 року, оформлений в присутності адміністратора Територіального сервісного центру № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 автомобіль Hyundai Tucson державний реєстраційний номер НОМЕР_7 .
Визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 31 березня 2016 року, видане Територіальним сервісним центром № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, та скасовано державну реєстрацію права власності на автомобіль ТАТА державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за ОСОБА_3
Визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 31 березня 2016 року, видане Територіальним сервісним центром № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, та скасовано державну реєстрацію права власності на автомобіль БАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_3 за ОСОБА_3
Визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 31 березня 2016 року видане Територіальним сервісним центром № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, та скасовано державну реєстрацію права власності на автомобіль MAZDA СХ-5 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 за ОСОБА_3
Визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 від 30 березня 2016 року видане Територіальним сервісним центром № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, та скасовано державну реєстрацію права власності на автомобіль Hyundai Tucson державний реєстраційний номер НОМЕР_7 за ОСОБА_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір купівлі-продажу транспортного засобу є договором, що виходить за межі дрібного побутового, тому його укладення згідно статті 65 СК України потребує згоди другого подружжя, а недотримання цих вимог закону є підставою для кваліфікації правочину недійсним. ОСОБА_2, який уклав договори щодо спільного майна подружжя, та ОСОБА_3 покупець за таким договором діяли недобросовісно, оскільки майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і ОСОБА_2 не отримав згоди на укладення договорів другого з подружжя ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області 13 квітня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено. Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2016 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: територіальний сервісний центр № 1247 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області про визнання договорів купівлі-продажу автомобілів недійсними відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що один із подружжя може вимагати від іншого із подружжя 1/2 частини вартості майна, яке відчужено в період зареєстрованого шлюбу між ними у тому випадку, зокрема якщо один із них здійснив його відчуження проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби, що узгоджується із роз`ясненнями, викладеними у пункті 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".
Суд апеляційної інстанції, із посиланням на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27 січня 2016 року у справі № 6-1912цс15, зазначив, що укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд установить, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя. Проте ОСОБА_1 не надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що спірні автомобілі було реалізовано без її згоди особисто відповідачем та кошти витрачено не в інтересах сім`ї під час спільного їх проживання, а також того, що ОСОБА_2, укладаючи договори щодо спільного майна, та ОСОБА_3 діяли недобросовісно.