РІШЕННЯ
Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №800/526/16
адміністративне провадження №П/9901/99/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Смоковича М.І.,
суддів: Бевзенка В.М., Кашпур О.В., Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
за участі:
секретаря судового засідання Лещенко Т. П.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Кот О. В.,
представника третьої особи Белінської О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Верховної Ради України, третя особа: Вища рада правосуддя, про визнання незаконною і скасування постанови, поновлення на посаді судді,
встановив:
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України (далі - ВРУ), третя особа: Вища рада юстиції (правонаступником якої є Вища рада правосуддя; далі - ВРЮ та ВРП відповідно), про визнання незаконною і скасування постанови ВРУ від 29 вересня 2016 року № 1609-VIII "Про звільнення судді", якою ОСОБА_2 звільнено з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді (далі також - Постанова), та поновлення ОСОБА_2 на посаді судді цього суду.
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що всупереч вимог частини п`ятої статті 216-1 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI "Про Регламент Верховної Ради України" (далі - Регламент) відповідач належним чином не повідомив ОСОБА_2 про розгляд питання щодо його звільнення з посади судді та не забезпечив можливості взяти участь у позачерговому пленарному засіданні парламенту 29 вересня 2016 року і надати свої пояснення по суті обставин, які слугували підставою для звільнення. Позивач пояснив, що на дату пленарного засідання був на лікарняному і про цю обставину він напередодні повідомив Голову Верховної Ради України ОСОБА_13 листом від 28 вересня 2016 року, у якому також просив ініціювати проведення ВРЮ додаткової перевірки обставин, що стали підставою для прийняття рішення про внесення до ВРУ подання про його звільнення з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва за з порушення присяги судді.
Щодо останнього, то вказане рішення ВРЮ ОСОБА_2 . теж вважає неправомірним, у зв`язку з чим оскаржив його до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 07 грудня 2015 року відкрив провадження у справі №П/800/448/15 за тим позовом ОСОБА_2 .
Ухвалою від 21 грудня 2016 року Вищий адміністративний суд України за клопотанням ВРУ зупинив провадження у справі № П/800/526/16 - до набрання законної сили рішенням Вищого адміністративного суду України у справі № П/800/448/15 за позовом ОСОБА_2 до ВРЮ про визнання незаконним і скасування рішення ВРЮ від 05 листопада 2015 року № 809/0/15-15 про внесення подання до ВРУ про звільнення позивача з посади судді у зв`язку з порушенням присяги судді.
За наслідками розгляду справи № П/800/448/15 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 17 квітня 2018 року постановив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Постановою від 04 квітня 2019 року Велика Палата Верховного Суду залишила вказане рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду без змін.
Відтак ухвалою від 19 липня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду поновив провадження у справі № 800/526/16 та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Тією самою ухвалою суд запропонував відповідачу і третій особі надати відповідно відзив на позов та пояснення.
На виконання ухвали суду ВРУ надіслала відзив, у якому зазначила, що спірна Постанова правомірна і підстав для задоволення позову немає. Зокрема відповідач зауважив, що спірну Постанову прийнято підставі подання ВРЮ і оскаржена постанова парламенту є, по суті, кадровим рішенням, прийнятим на підставі подання ВРЮ про звільнення позивача з посади судді за порушення присяги.
Відповідач пояснив, що відповідно до частини другої статті 83 Конституції України, частини восьмої статті 19 Регламенту Президент України ОСОБА_12 звернувся до Голови Верховної Ради України ОСОБА_13 з вимогою скликати не пізніше 29 вересня 2016 року позачергове пленарне засідання ВРУ та визначив, що до порядку денного необхідно включити розгляд питання про звільнення суддів, оскільки невирішення цього питання негативно позначиться на функціонуванні судової системи та проведенні судової реформи в Україні.
Тож на вимогу Президента України скликано позачергове пленарне засідання ВРУ, на якому розглядалися питання виключно щодо звільнення суддів з посади за порушення ними присяги судді і вимог щодо несумісності. Так, 27 вересня 2016 року Голова Верховної Ради України ОСОБА_13 видав Розпорядження № 352 "Про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання", відповідно до якого таке засідання заплановано на 10:00 год. 29 вересня 2016 року. Того самого дня прес-служба Апарату ВРУ, на виконання пункту 1 згаданого Розпорядження № 352 від 27 вересня 2016 року, розмістила на офіційному веб-сайті ВРУ цю інформацію разом із запрошенням суддів, серед яких ОСОБА_2, для участі у цьому позачерговому пленарному засіданні, на якому розглядатиметься питання про їх звільнення. Окрім того, про це засідання ОСОБА_2 терміново повідомили також урядовою телеграмою.
З посиланням на стенограму позачергового пленарного засідання ВРУ 29 вересня 2016 року відповідач зазначив, що при прийнятті спірної Постанови народні депутати України взяли до уваги, зокрема, те, що за Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - закони № 1401-VIII та № 1402-VIII відповідно) з 30 вересня 2016 року ВРУ не матиме повноважень на звільнення суддів з посад за порушення ними присяги судді.
Між тим, зазначив відповідач, позачергове пленарне засідання ВРУ скликається винятково тоді, коли є важлива суспільна потреба, яка змушує народних депутатів України невідкладно реагувати на її виникнення. У цьому випадку така потреба виникла у зв`язку з проведенням судової реформи, яка почалася з набранням чинності 30 вересня 2016 року зазначених вище законів № 1401-VIII та № 1402-VIII. Відповідач додав, що питання про звільнення суддів за порушення присяги судді ВРУ могла розглядати тільки до вказаної дати, що й зумовило невідкладний розгляд питання щодо звільнення суддів, зокрема ОСОБА_2 .
Відтак відповідач підсумував, що позачергове пленарне засідання ВРУ 29 вересня 2016 року, на якому розглядалося питання про звільнення суддів, зокрема судді Макухи А.А., з підстави порушення присяги судді, зважаючи на невідкладний характер цих питань, яким їх наділив Президент України, могло проводитися за загальними правилами, передбаченими Регламентом, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 216-1 Регламенту, а також у строки та в порядку, визначеному статями 11, 19 Регламенту, статтею 83 Конституції України. ВРУ вжила всіх можливих заходів для того, щоб повідомити позивача про розгляд питання щодо його звільнення. Крім того, відповідач вважає, що участь у позачерговому засіданні парламенту міг взяти представник позивача ОСОБА_5, який з огляду на обсяг своїх повноважень, якими його наділив довіритель, міг представляти інтереси останнього в парламенті. Відповідач додав, що в межах своїх повноважень ВРУ не могла давати правову оцінку, скасовувати або змінювати рішення ВРЮ, тому присутність позивача на позачерговому пленарному засіданні ВРУ не могла вплинути на результат рішення парламенту про звільнення його з посади судді.
Також відповідач, обґрунтовуючи правомірність спірної Постанови, зазначив, що Верховний Суд України постановою від 26 вересня 2017 року (у справі № 800/114/17) відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (тут - у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року; далі - КАС), за позовом ОСОБА_6 до ВРУ про визнання протиправними дій з проведення 29 вересня 2016 року позачергового пленарного засідання п`ятої сесії ВРУ восьмого скликання. З-поміж іншого в цьому судовому рішенні зазначено про те, що ВРУ не допустила порушення процедури проведення позачергового пленарного засідання п`ятої сесії ВРУ восьмого скликання. Окрім того, є постанова Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2017 року у справі № 800/115/17 за позовом ОСОБА_8 до ВРУ про визнання протиправними дій ВРУ щодо проведення 29 вересня 2016 року позачергового пленарного засідання п`ятої сесії ВРУ восьмого скликання. У цій постанові колегія суддів також дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_8, оскільки на пленарному засіданні ВРУ восьмого скликання розглянули питання, які були визначені у вимозі Президента України про скликання такого позачергового пленарного засідання.
Тож з посиланням на частину четверту статті 78 КАС відповідач ствердив, що законність проведення 29 вересня 2016 року позачергового пленарного засідання п`ятої сесії ВРУ восьмого скликання встановлено судовими рішеннями, тому ця обставина не підлягає доведенню у цій справі.
Позивач подав відповідь на відзив ВРУ, у якому, з-поміж іншого, наголосив на тому, що політична доцільність, якою керувалися Президент України та ВРУ, коли призначили позачергове пленарне засідання парламенту для вирішення питання про звільнення суддів з посади, не може слугувати підставою для того, щоб розгляд такого питання відбувся з порушенням процедури, визначеної Регламентом. Позивач зазначив, що відповідач безпідставно проігнорував його звернення з проханням перенести розгляд питання щодо його звільнення і не надав можливості взяти участь у такому засіданні. Трактування спірної Постанови як кадрового рішення, на думку позивача, є хибним і не може слугувати виправданням порушень, які допустив відповідач при його прийнятті.
Від ВРП письмових пояснень по суті справи не надходило, однак у матеріалах справи є письмові заперечення ВРЮ, подані у листопаді 2016 року. У судовому засіданні представник третьої особи підтримала висловлену у них позицію, а крім того додала, що спірну Постанову ВРЮ прийняла на підставі подання ВРЮ, яке позивач оскаржив в судовому порядку і в підсумку воно залишилося чинним. Зауважила також, що ВРУ з огляду на стислі строки позачергового пленарного засідання не могла повідомити позивача заздалегідь, а питання, яке на вимогу Президента України внесено до порядку денного як невідкладне, відповідач був зобов`язаний розглянути. Окрім того, ВРУ зважаючи на свої повноваження, не могла надавати правову оцінку діям позивача при здійснені правосуддя, які стали підставою для внесення ВРЮ подання про його звільнення з посади за порушення присяги судді. Вважає, що за обставин цієї справи ВРУ діяла правомірно.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених вище, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення, за змістом аналогічні тим, які зазначено у відзиві, просила відмовити у задоволенні позову.
Колегія суддів заслухала пояснення позивача та представників відповідачів і третьої особи, дослідила надані ними докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень і встановила таке.
Указом Президента України від 25 вересня 2006 року № 783/2006 ОСОБА_2 призначено на посаду судді Солом`янського районного суду м. Києва строком на п`ять років. Постановою ВРУ від 06 жовтня 2011 року № 3833-VI позивача обрано суддею цього самого суду безстроково.
13 жовтня 2014 року до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) надійшла заява ОСОБА_9 від 13 жовтня 2014 року, а 08 грудня 2014 року - заява заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. від 05 грудня 2014 року про порушення суддею Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_2 норм законодавства України під час прийняття рішень про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту.
24 березня 2015 року відповідно до Закону України від 08 квітня 2014 року № 1188-VII "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (далі - Закон № 1188-VII) ТСК ухвалила висновок № 9/02-15 про наявність в діях судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_2 ознак порушення присяги.
Цей висновок направлено до ВРЮ, яка ухвалою від 10 вересня 2015 року відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_2, за результатами розгляду якої дисциплінарна секція ВРЮ на засіданні 22 вересня 2015 року дійшла висновку рекомендувати ВРЮ внести подання до ВРУ про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва за порушення присяги.
05 листопада 2015 року ВРЮ ухвалила рішення № 809/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва у зв`язку з порушенням присяги судді".
Мотивуючи таке рішення, ВРЮ зазначила, що вчинені суддею ОСОБА_2 дії під час розгляду кримінальних проваджень № 760/1374/14-к і № 760/1376/14-к та постановлення ухвал від 23 січня 2014 року про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 порочать звання судді, викликають сумнів у його об`єктивності, свідчать про несумлінне виконання суддею своїх службових обов`язків, принижують авторитет судової влади і є підставою для внесення подання до Верховної Ради України про звільнення його з посади судді у зв`язку з порушенням присяги.
На дату розгляду цієї справи рішення ВРЮ від 05 листопада 2015 року № 809/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Солом`янського районного суду м. Києва у зв`язку з порушенням присяги судді", яке позивач оспорив у судовому порядку, є чинним.
Розпорядженням Голови ВРУ ОСОБА_13 від 27 вересня 2016 року № 352 на вимогу Президента України про скликання позачергового пленарного засідання ВРУ восьмого скликання та відповідно до частини восьмої статті 19 Регламенту, прийнято рішення про скликання позачергового засідання на 10 годину 29 вересня 2016 року, на якому буде розглянуто питання про звільнення суддів.
27 вересня 2016 року о 19 год. 15 хв. прес-служба апарату ВРУ розмістила на офіційному веб-сайті цього органу інформацію із запрошенням для участі суддів у розгляді на засіданні питання про звільнення суддів, у тому числі позивача.
Того самого дня позивачу направлено урядову телеграму за місцем його роботи до Солом`янського районного суду міста Києва про розгляд питання про його звільнення з посади судді на позачерговому засіданні ВРУ 29 вересня 2016 року.
Згідно з інформацією поштового відділення урядова телеграма надійшла адресату 28 вересня 2016 року та вручена працівнику суду.
28 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернувся з листом до Голови комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя Князевича Р.П., у якому повідомив, що не зможе взяти участь у позачерговому засіданні ВРУ 29 вересня 2016 року через хворобу.
29 вересня 2016 року ВРУ прийняла Постанову про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді. Зазначену Постанову позивач оскаржив в судовому порядку.
При прийнятті рішення суд виходить з такого.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 131 Конституції України (тут і далі - в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить, з-поміж іншого, внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад (пункт 1 частини першої статті 131).
Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.
Частинами третьою, п`ятою статті 116 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) було передбачено, що звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР "Про Вищу раду юстиції".
На підставі подання Вищої ради юстиції ВРУ приймає постанову про звільнення судді з посади.
Порядок підготовки і проведення сесій ВРУ, її засідань, формування державних органів, законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій ВРУ визначає Регламент цього органу.