ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №815/4594/16
адміністративне провадження №К/9901/30505/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Турецької І.О., Градовського Ю.М., Косцової І.П. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_1 про визнання незаконними дії та скасування рішення
УСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області Колесніченко І.С. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/1 земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірний об`єкт нерухомого майна);
- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області Колесніченко І.С. від 17.04.2014 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/1 частки спірного об`єкта нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що реєстрація права власності ОСОБА_1 на 1/1 частки спірного об`єкта нерухомого майна відбулася на підставі рішення Овідіопольської селищної ради від 18 серпня 2006 року №126-V про безкоштовну передачу у приватну власність гр. ОСОБА_1 спірного об`єкта нерухомого майна, яке в подальшому було скасовано у судовому порядку. Оскільки рішення, яке стало підставою для реєстрації права власності скасовано, тому, на думку позивача, відсутні підстави для існування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на 1/1 частки спірного об`єкта нерухомого майна.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року скасовано, прийнято у справі нову постанову, якою позов задоволено частково.
Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області Колесніченко І.С. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/1 земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що свідоцтво, на підставі якого виникло його право власності ОСОБА_1, не було скасовано у встановленому процесуальним законом порядку на момент звернення до суду з даним позовом, тому суд апеляційної інстанції не мав права скасовувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/1 земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, оскільки така вимога є передчасною.
У поданому відзиві позивач касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Відповідач направив до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер і їх не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 19 червня 2007 року ОСОБА_2 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
24 лютого 2010 року Овідіопольський районний суд Одеської області позов ОСОБА_2 задовольнив та призначив їй 55/100 ідеальної долі спільної сумісної власності подружжя.
Дане рішення Овідіопольського районного суду Одеської області набрало законної сили у липні 2010 року.
У липні 2014 року ОСОБА_2 дізналася про те, що спірний об`єкт нерухомого майна належить на праві власності ОСОБА_1 у розмірі 1/1 частки, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17 квітня 2014 року, індексний номер: 20652356.
Вважаючи, що вона має право власності на частку земельної ділянки ОСОБА_2 у жовтні 2014 року звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Овідіопольської селищної ради від 18 серпня 2006 року №126-V "Про безкоштовну передачу у приватну власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" загальною площею 0,15 га, яка розташована по АДРЕСА_2 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку;
- визначити порядок користування даною земельною ділянкою.
Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалою від 04 серпня 2016 року провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку - закрив, у зв`язку з тим, що така вимога підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 серпня 2016 року, яке набрало законної сили, вказаний позов ОСОБА_2 задоволений частково.
Суд визнав незаконним та скасував рішення №126-V від 18 серпня 2006 року Овідіопольської селищної ради "Про безоплатну передачу у приватну власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".
В задоволенні позовної вимоги щодо визначення порядку користування даною земельною ділянкою суд відмовив, оскільки така вимога заявлена передчасно, так як не скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними дії державного реєстратора та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області Колесніченко І.С. від 17.04.2014 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/1 частки спірного об`єкта нерухомого майна.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що оскільки свідоцтво на підставі якого виникло у ОСОБА_1 право власності не було скасовано, тому не має і підстав для скасування спірної державної реєстрації.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду, рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи норму даної статті та скасування рішення Овідіопольської селищної ради від 18 серпня 2006 року №126-V, дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірного рішення державного реєстратора.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Вимогами у цій справі є визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що пов`язано з порушенням права позивача іншою особою, за якими відповідачем зареєстровано право власності на таке майна.