ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №825/2150/16
адміністративне провадження №К/9901/16186/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
Суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 825/2150/16
за позовом ОСОБА_1
до Управління поліції охорони в Чернігівській області,
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління поліції охорони в Чернігівській області
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року (головуючий суддя Лобан Д.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді - Парінова А.Б., суддів - Грибан І.О., Губської О.А.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Чернігівській області (далі - відповідач, УПО в Чернігівській області), в якому просив:
- стягнути з Управління поліції охорони в Чернігівській області на свою користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнення по день фактичного розрахунку (з 01.05.2016 по 16.11.2016).
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 указував, що 30.04.2016 він був звільнений з Національної поліції України згідно з п. 7 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (за власним бажанням).
Однак, відповідач до цього часу не виплатив позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 01.05.2016 по 16.11.2016), що є неправомірною бездіяльністю з боку відповідача.
Повний розрахунок при звільненні було проведено відповідачем тільки 16.11.2016.
Позивач вважає, що має законні підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнення з 01.05.2016 по 16.11.2016 у розмірі 53777,12 грн.
Зобов`язано Управління поліції охорони в Чернігівській області рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнення у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7908,40 грн виконати негайно.
Встановлено відповідачу строк один місяць з моменту набрання постановою законної сили на подання до суду звіту про виконання цієї постанови.
3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення строку розрахунку з позивачем при звільненні, що є підставою для виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Крім того, позивач в силу положень ст. 117 КЗпП України має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом установлено, що 30.04.2016 є днем звільнення позивача зі служби, таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з Управління поліції охорони в Чернігівській області середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнення з 01.05.2016 по 16.11.2016 у розмірі 53777,12 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Чернігівській області залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року без змін.
5. Апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування.
Колегія судів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі підлягають застосуванню норми трудового законодавства. Разом з тим, наведене узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постановах від 01.06.2010 у справі № 21-384во10, від 06.11.2013 у справі № 21-389а1, від 25.05.2016 у справі № 6-511цс16.
Таким чином, хоч позивач і проходив службу в органах поліції на нього поширюються загальні норми законодавства про працю в разі відсутності їх у спеціальному законодавстві, що регулювали проходження ним служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У березні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Управління поліції охорони в Чернігівській області, яка в лютому 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.
У касаційній скарзі скаржник просить:
- скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року року;
- ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
7.1. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними.
7.2. Скаржник зазначає, що в зв`язку зі значною дебіторською заборгованістю за надані Управлінням поліції охорони в Чернігівській області послуги охорони, одноразова грошова допомога при звільненні на пенсію ОСОБА_1 виплачувалась згідно Графіка виплати одноразової грошової допомоги при звільненні на пенсію працівників поліції Управління поліції охорони Чернігівської області на 2016-2017 роки.
Крім того, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в якому не визначені терміни її виплати, тому невчасної виплати вказаної допомоги не має, а відповідно і вини відповідача та порушення ним Закону України "Про Національну поліцію" також.
8. Позивач заперечень на касаційну скаргу не подавав, однак надіслав лист до якого додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2015 року (справа № 2а-2921/10/1670), і просив врахувати правову позицію суду касаційної інстанції в даній категорії справ.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що заступника командира роти поліції охорони УПО Чернігівської області майора поліції ОСОБА_1 30.04.2016 було звільнено за власним бажанням з Національної поліції України відповідно до наказу УПО Чернігівської області від 27.04.2016 № 87 о/с згідно п. 7 ст. 77 розділу VII Закону України "Про національну поліцію" від 02.07. 2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
10. Як зазначає позивач, роботодавець у день звільнення видав йому належно оформлену трудову книжку, як передбачає ст. 47 Кодексу законів про працю України, письмово повідомив про нараховані суми, належні при звільненні, перед виплатою зазначених сум, як передбачає ст. 116 Кодексу законів про працю України.
11. Згідно із повідомлення відповідача про нараховані суми, належні при звільненні, йому нарахована одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, у розмірі 32550,00 грн.