ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №303/5849/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17137/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатського обласного ліцею - інтернату з посиленою військово - фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 листопада 2016 року (суддя - Кость В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року (колегія суддів: Макарик В.Я., Большакова О.О.) у адміністративній справі №303/5849/16-а за позовом виконуючого обов`язки керівника Мукачівської місцевої прокуратури Романик Р.В. в інтересах ОСОБА_1 до Закарпатського обласного ліцею - інтернату з посиленою військово - фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 про стягнення грошової допомоги,-
УСТАНОВИВ:
29 вересня 2016 року позивач - виконуючий обов`язків керівника Мукачівської місцевої прокуратури Романик Р.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Закарпатського обласного ліцею - інтернату з посиленою військово - фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради в якому просив зобов`язати Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради забезпечити за рахунок навчального закладу та виплатити в установленому законом порядку випускнику з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто 9090 грн..
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року, позовні вимоги виконуючого обов`язки керівника Мукачівської місцевої прокуратури Романик Р.В. задоволено повністю.
Зобов`язано Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради (89600, м. Мукачево, вул. Духновича, 17, код ЄДРПОУ 30444332) провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу в розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку у сумі 9090,00 грн. (дев`ять тисяч дев`яносто гривень 00 коп.).
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що постановою Кабінету Міністрів України № 226 від 05 квітня 1994 року "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" передбачено виплату допомоги в розмірі 6 прожиткових мінімумів лише в разі працевлаштування випускника загальноосвітнього навчального закладу, проте в даному випадку ОСОБА_1 продовжує навчання.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною-сиротою та навчався у Закарпатському обласному ліцеї - інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради, де перебував на повному державному утриманні. Після випуску позивач продовжує навчання в Ужгородському національному університеті.
При випуску з ліцею-інтернату у 2016 році ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 300 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 19 травня 2016 року.
ОСОБА_2 листом від 29.09.2016 року, який є законним представником ОСОБА_1, звернувся до виконуючого обов`язки керівника Мукачівської місцевої прокуратури захистити майнові права у судовому порядку на отримання спірної суми одноразової грошової допомоги.
Відмовляючи в нарахуванні та виплаті спірної одноразової грошової допомоги, відповідач зазначає, що у зв`язку з закінченням ОСОБА_1 ліцею-інтернату та вступом до університету, йому, як дитині-сироті, виплачено передбачену п.п.1 п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05 квітня 1994 року "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" грошову допомогу у розмірі 2,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та придбано комплект одягу і взуття.
Не погоджуючись з діями відповідача прокурор в інтересах неповнолітнього дитини - сироти звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, виплативши позивачу. одноразову грошову допомогу у розмірі, встановленому п.п.1 п.13 Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05 квітня 1994 року "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (далі - Постанова № 226), діяв всупереч вимогам ч.7 ст.8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13 січня 2005 року № 2342-IV, якою передбачено розмір одноразової грошової допомоги - не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.