ПОСТАНОВА
Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №823/1652/16
провадження №К/9901/33725/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Гаврилюка В. О., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Ісаєнко Ю. А. (головуючий), Губської Л. В., Федотова І. В.
І. Суть спору
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області (надалі також Христинівська РДА, відповідач), у якому просив:
1.1. зобов`язати Христинівську РДА змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Христинівської РДА в розпорядженні від 29 вересня 2016 року № 105-к та в трудовій книжці шляхом викладення формулювання в новій редакції: "згідно з положеннями частини 3 статті 10, пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 83 Закону України "Про Державну службу", статті 24 Закону України "Про відпустки", п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (припинено повноваження посадової особи)";
1.2. зобов`язати Христинівську РДА виплатити ОСОБА_1. вихідну допомогу в розмірі, передбаченому статтею 44 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП).
2. Позов обґрунтований таким.
2.1. Розпорядженням Христинівської РДА від 29 вересня 2016 року позивача звільнено з посади першого заступника голови Христинівської РДА з 30 вересня 2016 року та припинено повноваження державного службовця, згідно з положенням частини третьої статті 10, пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 83 Закону України "Про державну службу", статті 24 Закону України "Про відпустки".
2.2. На думку позивача, відповідач допустив неповну юридичну кваліфікацію підставам звільнення, а саме не доповнив причини звільнення позивача пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП (припинення повноважень посадових осіб), і, як наслідок, позбавив його законного права на отримання вихідної допомоги відповідно до статті 44 КЗпП.
2.3. Окрім того, позивач звертав увагу на те, що незадовго до його звільнення, а саме 1 червня 2016 року, відповідач звільнив із посади заступника голови Христинівської РДА ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4 ), та у формулюванні розпорядження по його звільненню зазначив положення Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Закон України "Про державну службу", та разом із тим - пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП, який надає ОСОБА_4 право на виплату вихідної допомоги згідно зі статтею 44 КЗпП.
2.4. Таким чином, за твердженням позивача, невідомо за якими критеріями відповідач вважає, що один державний службовець на посаді заступника голови РДА має право на отримання відповідних гарантій при звільненні - вихідної допомоги, а інший на аналогічній посаді - ні. Така поведінка відповідача, на думку позивача, є протиправною та дискримінаційною по відношенню до позивача, грубо порушує основоположні конституційні права і гарантії.
3. Відповідач позов не визнав, покликаючись на відсутність правових підстав для кваліфікації звільнення позивача із займаної посади за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Розпорядженням Христинівської РДА від 10 червня 2013 року ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника голови РДА в порядку переведення з посади начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації. Підставою для винесення вказаного розпорядження послугували заява позивача від та погодження голови Черкаської обласної державної адміністрації від 3 червня 2013 року № 01/01-48/3507.
5. Розпорядженням Христинівської РДА від 29 квітня 2016 року № 49-к, на підставі статті 8 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 33 Закону України "Про державну службу", пункту 15 Порядку розгляду питань, пов`язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначених на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 298, на підставі розпорядження Президента України від 19 квітня 2016 року № 186/2016-рп "Про призначення ОСОБА_5 головою Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області" ОСОБА_5 приступила з 29 квітня 2016 року до роботи на посаді голови Христинівської РДА з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.
6. 4 травня 2016 року ОСОБА_1 подав голові Христинівської РДА заяву про припинення своїх повноважень першого заступника голови цієї адміністрації та просив розглянути можливість продовження його повноважень першого заступника голови районної державної адміністрації.
7. Розпорядженням Христинівської РДА від 29 вересня 2016 року № 105-к, на підставі частини третьої статті 10, пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 83 Закону України "Про державну службу", статті 24 Закону України "Про відпустки" з 30 вересня 2016 року припинено державну службу ОСОБА_1 та звільнено його з посади першого заступника голови Христинівської РДА у зв`язку з припиненням повноважень; виплачено йому грошову компенсацію за 29 календарних днів невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки. Підставою для видання розпорядження зазначені: заява ОСОБА_1 від 4 травня 2016 року, розпорядження Президента України від 19 квітня 2016 року № 186/2016-рп "Про призначення ОСОБА_5 головою Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області", лист голови обласної державної адміністрації від 30 травня 2016 року № 01/01-47/3200.
8. Уважаючи, що не зазначення у якості підстави для звільнення пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП є незаконним і дискримінаційним, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 29 листопада 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, в задоволенні позову відмовив.
10. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог чинного законодавства під час звільнення позивача та формулювання підстав для його звільнення.
11. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у позивача в спірних правовідносинах відсутнє право на отримання вихідної допомоги в установленому статтею 44 КЗпП розмірі, внаслідок чого посилання позивача на дискримінацію по відношенню до нього як державного службовця є помилковим.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
13. У касаційній скарзі ОСОБА_1, з-поміж іншого, звертає увагу на неповноту судового розгляду та зазначає, що висновок суду про те, що у позивача відсутнє право на отримання вихідної допомоги в установленому статтею 44 КЗпП розмірі, не впливає на наявність чи відсутність факту допущення відносно нього дискримінації.
14. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити рішення про задоволення його позовних вимог.
V. Оцінка Верховного Суду
15. Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
16. З огляду на приписи зазначеної норми процесуального закону, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.