ПОСТАНОВА
Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №240/4892/18
касаційне провадження №К/9901/10011/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 (головуючий суддя: Шидловський В.Б., судді: Франовська К.С., Кузьменко Л.В.) у справі №240/4892/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУПФУ в Житомирській області), в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з березня 2018 року по травень 2018 року включно;
зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії, з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно довідки Житомирського обласного військового комісаріату від 06.08.2018 № 5599/1.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при обчисленні пенсії мають бути враховані усі види грошового забезпечення, з яких було фактично сплачено внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відтак, ГУПФУ в Житомирській області безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням у ній сум грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення, з яких були утримані та сплачені страхові внески.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 адміністративний позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення та грошова допомога при звільненні, які позивач отримував під час проходження служби, та з яких нараховані і сплачені страхові внески, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
При цьому суд при постановленні рішення керувався висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 10.03.2015 (справа № 21-70а15) щодо застосування у подібних цій справі правовідносинах положень статті 9 та частини 3 статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII), який полягає у тому, що грошова допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову:
визнано протиправними дії ГУПФУ в Житомирській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
зобов`язано відповідача провести з 06.06.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 врахувавши в розрахунок, з якого призначається пенсія, суми грошової допомоги для оздоровлення, на підставі довідки № 5599/1 від 06.08.2018.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що допомога на оздоровлення є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Відтак, допомога на оздоровлення має враховуватись пенсійним орган при обчисленні особі пенсії.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник зазначає, що грошова допомога на оздоровлення не відноситься до надбавок, доплат, підвищень, що включаються до грошового забезпечення для обчислення пенсії, а тому відсутні правові підстави для врахування цих сум при призначенні (перерахунку) пенсії.
Доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права при ухваленні рішення в частині відмови у задоволенні позову касаційна скарга відповідача не містить.
Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 02.07.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що позивач перебуває на обліку ГУПФУ в Житомирській області та з червня 2018 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №2262-XII.
17.08.2018 позивач звернувся із заявою до Житомирського ОВК, у якій просив прийняти документи та направити їх на адресу управління Пенсійного фонду для перерахунку пенсії з 06.06.2018 з у рахуванням у складі грошового забезпечення додаткових сум, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Листом від 30.08.2018 №5986 позивачу повідомлено, що заява про перерахунок пенсії подається до органу який призначає пенсії.
ГУПФУ в Житомирській області листом від 20.09.2018 № П-3843 повідомило позивача, що його пенсія призначена у відповідності до положень статті 43 Закону №2262-XII, грошова допомога при звільненні та грошова допомога на оздоровлення не мають систематичного характеру, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною. У зв`язку з зазначеним, відповідач не вбачає підстав для врахування до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення, які зазначені у довідці від 06.08.2018 № 5599/1, виданій Житомирськім ОВК.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.