ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №809/4461/15
адміністративне провадження №К/9901/17231/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року (суддя Могила А.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року (колегія у складі суддів Качмара В.Я., Гінди О.М., Ніколіна В.В.)
у справі №876/7675/17 (№809/4461/15)
за позовом ОСОБА_1
до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Любові Олександрівни
про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.12.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Л.О. у якому просив:
- визнати протиправними дії та рішення Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу "Стандарт" від 05.05.2015 №341361 (далі - Договір), укладеного між позивачем та ПАТ та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору;
- зобов`язати відповідача надати Фонду інформацію щодо виплати ОСОБА_1 відшкодування у розмірі 200000 грн за рахунок коштів Фонду за договором з ПАТ.
2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 позов задоволено.
3. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 апеляційну скаргу Уповноваженої особи задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 скасовано. Провадження в справі закрито.
5. Згодом Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.06.2017 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Ухвалу суду апеляційної інстанції від 01.09.2016 скасував, а справу направив для продовження розгляду до цього ж суду. Вищий адміністративний суд України виходив з того, що висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, і відповідно скасування рішення суду першої інстанції, з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки на спори, які виникають на стадії ліквідації банку, юрисдикція адміністративних судів не поширюється, є помилковим.
6. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 залишено без змін.
7. 28.09.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року . У касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2017 відкрито касаційне провадження. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України 06.02.2018 справу було передано до Верховного Суду. Також Відповідач заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення, однак ухвалою від 29.09.2017 Вищий адміністративний суд України відмовив в задоволенні такого клопотання. Відзив від Позивача не надходив. Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за участі сторін, однак ухвалою від 23.09.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.05.2015 між позивачем та ПАТ укладено Договір.
10. Відповідно до підпунктів 1.1 та 1.2 якого сума вкладу складає 5 000 доларів США строком на 12 місяців. Днем повернення вкладу є 06.05.2016. Процентна ставка на суму вкладу встановлюється у розмірі 12% річних.
11. На підставі Договору було відкрито рахунок за НОМЕР_1, на який ОСОБА_2 зараховано 5000 доларів США шляхом безготівкового перерахування коштів з її поточного рахунку.
12. ПАТ 30.04.2015 віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим за його діяльністю.
13. Постановою правління НБУ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних від 28.05.2015 №348 ПАТ віднесено до категорії неплатоспроможних.
14. Виконавчою дирекцією Фонду 28.05.2015 прийнято рішення №107 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ" з 29.05.2015 до 28.08.2015 та призначено Уповноважену особу.
15. На підставі постанови Правління НБУ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" від 28.08.2015 №562 виконавчою дирекцією Фонду цього ж таки дня прийнято рішення №158 "Про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк", яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені статтями 37 та 38, частинами 1 та 2 ст.48 Закону №4452-VI, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіній Л.О. строком на 1 рік з 31.08.2015 до 30.08.2016 включно.
16. Згідно витягу з Протоколу засідання Комісії про перевірку вкладів фізичних осіб від 26.06.2015, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 02.06.2015 №31/ТА, комісією було здійснено перевірку за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників. За результатами перевірки встановлено, що на рахунок позивача за №26355000341361 залучено кошти від іншої особи.
17. Протоколом №21 засідання комісії з перевірки договорів від 17.08.2015 затверджено перелік правочинів (договорів), що є нікчемними згідно з ст.38 Закону №4452-VI. Договір, укладений між позивачем та ПАТ зазначено в додатку до протоколу.
18. Відповідачем повідомлено позивача про визнання Договору нікчемним правочином. Не погодившись із вказаним рішенням відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що законодавчо не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні та карткові рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
20. Норми чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням чи належністю саме йому розміщених на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів. Підставою для розповсюдження на особу гарантій, передбачених Закону №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я.
21. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даній справі відповідачем не наведено підстав для визнання нікчемним Договору та не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
23. Зазначає, що договір з позивачем було укладено напередодні введення у ПАТ "Український професійний банк" тимчасової адміністрації з метою штучного збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, отже такий договір є нікчемним ("дроблення вкладу" ОСОБА_2 .).
24. Також Відповідач посилається на п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що однією з підстав визнання правочину нікчемним є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення договорів), що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
26. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за її банківським вкладом (депозитом) у ПАТ "Український Професійний Банк" за рахунок Фонду.
27. Законом №4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
28. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
29. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
30. Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
31. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
32. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.