ПОСТАНОВА
Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №320/5901/18
адміністративне провадження №К/9901/23535/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №320/5901/18
за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.,-
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 29.03.2016 №1857 про відмову у призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до положень частини першої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня подачі заяви про призначення такої пенсії, тобто з 28.12.2015.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на протиправність відмови відповідача у призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до положень частини першої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня подачі заяви про призначення такої пенсії.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення від 29.03.2016 №1857 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1
Визнано протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка викладена у листах від 03.10.2018 №476/Є-01 та від 29.12.2018 №729/Є-01.
Зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно з пунктом першим статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 05.12.2015.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 28.04.1986 по 02.05.1986 та в період з 08.09.1986 по 26.09.1986 позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
24.12.1995 позивач отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2, серії НОМЕР_1, видане Київською обласною державною адміністрацією.
28.12.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, у якій просив призначити йому пенсію за віком, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення від 29.03.2016 №1857 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1
21.04.2016 Комісією по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведені робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації на засіданні від було прийнято рішення, яким не підтверджено ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки первинним документами не підтверджено виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження, а також зазначено про відсутність фінансових документів про підвищену оплату праці за роботу в зоні відчуження. Також визнано посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС категорії 2 виданим безпідставно та таким, що підлягає вилученню.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18, яке набрало законної сили 04.09.2018, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано протокольне рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведені робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації від 21.04.2016 №184 в частині визнання безпідставно виданим та таким, що підлягає вилученню посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_1 ОСОБА_1
27.09.2018 позивач звернувся до голови комісії з припинення Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду ОСОБА_2 з заявою, у якій посилаючись на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18, просив переглянути його заяву про вихід на пенсію зі зменшенням пенсійного віку та призначити йому пенсію з моменту подачі заяви, тобто з 28.12.2015.
Листом від 03.10.2018 №476/Є-01 відповідач повідомив позивача про те, що для призначення пенсії йому необхідно повторно звернутись до Макарівського відділу звернень громадян з відповідною заявою та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08. 2018 у справі №370/612/18 з відміткою про набрання постановою законної сили, та належним чином завіреним.
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії з моменту звернення про призначення такої, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом даного спору є визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого ще у березні 2016 року. Водночас, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише у листопаді 2018 року, тобто із пропуском шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України для його оскарження.
При цьому, апеляційний суд виходив з того, що позивач був обізнаний про можливість оскарження рішення від 29.03.2016 №1857, однак, про наявність поважних причин пропуску строку для оскарження цього рішення не вказує та клопотання про поновлення строку до суду не подавав.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що з квітня 2016 року позивач мав можливість оскаржити у судовому порядку рішення від 29.03.2016 №1857 про відмову у призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте, звернувся до суду із відповідним позовом лише у листопаді 2018 року.
Зважаючи на те, що судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду та враховуючи дату подачі адміністративного позову, позовну заяву ОСОБА_1 апеляційним судом залишено без розгляду.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на протиправність рішення суду апеляційної інстанції щодо залишення адміністративного позову без розгляду та помилковість висновків суду щодо пропуску строку звернення до суду з позовом без поважних причин, зважаючи на те, що право на оскарження спірного рішення від 29.03.2016 №1857 виникло у позивача лише у листопаді 2018 року, а саме: після оскарження у судовому порядку рішення про вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яким підтверджено наявність у позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Крім того, позивач вказує на відсутність строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала, у зв`язку з непризначенням пенсії з вини суб`єкта владних повноважень.
8. Відповідач надіслав на адресу суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу позивача, в якому посилаючись на її необґрунтованість, просить залишити таку без задоволення, а рішення суду попередньої інстанції без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
10. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд дійшов таких висновків.
11. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.