ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2019 року
Київ
справа №2а-2670/11/1370
адміністративне провадження №К/9901/30554/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 (суддя Гулкевич І.З.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 (головуючий суддя Гудим Л.Я., Довгополов О.М., Святецький В.В.) у справі №2а-2670/11/1370 (876/10588/17) за позовом Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
ВСТАНОВИВ:
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області звернулась до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області 23.02.2018 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 та постановити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно досліджено матеріали справи, не надано належної оцінки доказам, що свідчить про нез`ясування всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору. Як вказує позивач, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки відсутності в матеріалах справи доказів виконання відповідачем покладеного на нього обов`язку зі сплати податку з власників транспортного засобу.
Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №2а-2670/11/1370.
Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2019 розгляд справи призначено у судовому засіданні без повідомлення сторін на 01.10.2019.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом управління Державтоінспекції Львівського ВРЕР №9504/10/17-108-174 від 28.04.2010 повідомлено, що громадянин ОСОБА_1 20.10.2009 здійснив першу реєстрацію транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ VITO 108, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою ДПІ у Сихівському районі м. Львова №2061/17-115 від 16.02.2011, нарахований податок в сумі 15036грн. до бюджету відповідачем не сплачений.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що відповідач здійснив першу реєстрацію транспортного засобу та відповідно до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" при першій реєстрації повинен був сплатити податок з власників транспортних засобів до місцевого бюджету.
У зв`язку з несплатою ним такого податку, позивач звернувся до суду про його стягнення в примусовому порядку, оскільки платіжний податок до бюджету не надійшов, а тому його фактично не сплачено.
Окрім того, судами встановлено, що на час звернення податкового органу з даним позовом, слідчим відділом прокуратури Львівської області була порушена кримінальна справа №181-0290 щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 364, частиною першою статті 365 Кримінального кодексу України. Кримінальна справа скерована на розгляд до Шевченківського районного суду м.Львова.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд виходив з того, що першій реєстрації в Україні транспортного засобу на ім`я ОСОБА_1 передувала сплата податку з власників транспортних засобів, яка є безумовною підставою для такої реєстрації, що спростовує доводи податкового органу про відсутність сплати податку.
Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби, які відповідно до вимог статті 2 цього Закону, є об`єктами оподаткування.
Згідно статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.
Статтею 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" визначено, що перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Згідно частини шостої статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" фізичні особи - платники податку зобов`язані пред`являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов`язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов`язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
Відповідно до пункту 8 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін`юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов`язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Відповідно до частини шостої статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2, який відповідно до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області №72о/с від 12.02.2008 працював на посаді начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, за частиною 3 статті 364, частиною 1 статті 365 Кримінального кодексу України була скерована на розгляд до Шевченківського районного суду м. Львова.