ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2019 року
Київ
справа №2а-12903/12/2670
адміністративне провадження №К/9901/6529/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015 (суддя Данилишин В.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 (головуючий суддя Кучма А.Ю., судді: Аліменко В.О., Кобаль М.І.) у справі №2а-12303/12-2670 за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні дистрибуційні системи" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Індустріальні дистрибуційні системи" звернулось до суду з позовом якому позивач просив визнати протиправними дії, скасувати рішень та зобов`язати відповідача утриматись від вчинення певних дій.
визнати протиправними дії Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків державної податкової служби з винесення податкової вимоги від 28.08.2012 №41 та з винесення рішення про опис майна у податкову заставу від 30.08.2012 №8121/10/19-048;
визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків державної податкової служби від 28.08.2012 №41;
визнати протиправним та скасувати рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків державної податкової служби про опис майна у податкову заставу від 30.08.2012 №8121/10/19-048;
зобов`язати Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків державної податкової служби утриматись від вчинення дій направлених на погашення суми податкового боргу, що визначена в податковій вимозі Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків державної податкової служби від 28.08.2012 №41.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015 позов задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 постанову Окружного адміністративного суду від 17.02.2015 скасовано в частині та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015 в частині задоволення позовних вимог та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно досліджено матеріали справи, не надано належної оцінки доказам, що свідчить про нез`ясування всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору. Як вказує відповідач, судом першої інстанції не було враховано, що позивачем подано повторну уточнюючу податкову декларацію по податку на прибуток. Повторна уточнююча декларація заповнена платником податків з порушенням вимог пунктів 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, зауважує відповідач.
Позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 у справі №2а-12303/12/2670.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №2а-12303/12/2670 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2019 попередній розгляд справи призначено на 01.10.2019.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2012 року від 26.07.2012 (далі - декларація), у рядку 16 якої "податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+,-)" задекларовано податок у розмірі 20ʼ860ʼ995,00грн.
У зв`язку із самостійним виявленням помилки у поданій декларації, позивачем подано відповідачу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2012 року від 17.08.2012 (далі - уточнююча декларація), у рядку 13 якої "зменшення нарахованої суми податку" задекларовано зменшення нарахованої суми податку на суму у розмірі 6711054,00грн, а у рядку 16 якої "податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+,-)" задекларовано податок на прибуток у розмірі 14ʼ149ʼ941,00грн.
Уточнюючу декларацію прийнято на районному рівні, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №2.
У подальшому, позивачем повторно подано відповідачу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2012 року від 17.08.2012 (далі - повторна уточнююча декларація), у рядку 13 якої "зменшення нарахованої суми податку" задекларовано зменшення нарахованої суми податку у розмірі 6ʼ711ʼ054,00грн, а у рядку 16 "податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+,-)" - зменшено податок на прибуток у розмірі 14ʼ149ʼ941,00грн.
Повторну уточнюючу декларацію також прийнято на районному рівні, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №2.
Листом від 22.08.2012 №7369/10/40-250 відповідач повідомив позивача про те, що подана 20.08.2012 засобами електронного зв`язку повторна уточнююча декларація не містить обов`язкових реквізитів, передбачених формою, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 №1213, а саме позивач неправильно зазначив найменування органу державної податкової служби, до якого подається декларація.
Вважаючи дії та рішення податкового органу протиправними, ПАТ "Індустріальні дистрибуційні системи" звернулося до адміністративного суду про:
визнання протиправними дій Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків державної податкової служби з винесення податкової вимоги від 28.08.2012 №41 та з винесення рішення про опис майна у податкову заставу від 30.08.2012 №8121/10/19-048;
визнання протиправною та скасування податкової вимоги Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків державної податкової служби від 28.08.2012 №41;
визнання протиправним та скасування рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків державної податкової служби про опис майна у податкову заставу від 30.08.2012 №8121/10/19-048;
зобов`язання Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків державної податкової служби утриматись від вчинення дій направлених на погашення суми податкового боргу, що визначена в податковій вимозі Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків державної податкової служби від 28.08.2012 №41.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2012 відмовлено у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2012 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2012 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2014 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2012 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Касаційний суд вказав, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, у зв`язку з тим, що судами неповно з`ясовано обставини у справі, які мають значення для правильного її вирішення, та які є предметом доказування у ній. Вищим адміністративним судом України зазначено, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено, що у випадку, коли контролюючий орган не погоджується з декларуванням чи недекларуванням у податковій звітності платником податків певних показників, вважаючи їх завищеними чи заниженими, або вбачає допущення платником податків певних методологічних помилок у податковій звітності, то податковий орган залишає уточнений розрахунок поза увагою і не відображає його показники в оперативному обліку. Саме з`ясування вище викладеної обставини, за переконанням суду касаційної інстанції, має суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки відповідач виставив позивачеві оскаржувану вимогу щодо погашення податкового боргу та прийняв оскаржуване рішення вважаючи, що у позивача виник такий податковий борг через несплату узгодженої суми податку на прибуток, зазначеної у декларації. Однак, у разі, якщо відповідачем не оформлялось повідомлення про відмову у прийнятті декларації та уточненої декларації, якою зменшено показники податку на прибуток, - відсутні підстави вважати, що у позивача виник такий податковий борг.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо прийняття 28.08.2012 податкової вимоги №41 та щодо прийняття 30.08.2012 рішення про опис майна у податкову заставу № 8121/10/19-048. Визнано протиправними та скасовано податкову вимогу від 28.08.2012 №41 та рішення про опис майна у податкову заставу від 30.08.2012 №8121/10/19-048. Зобов`язано відповідача утриматись від вчинення дій, направлених на погашення податкового боргу ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи", розмір якого визначено податковою вимогою від 28.08.2012 №41. Позов в іншій частині залишено без задоволення. Суд вказав, що заявлена позивачем вимога про відшкодування витрат на правову допомогу, за переконанням суду, не підлягає задоволенню, оскільки представниками позивача не надано суду достатніх і належних доказів на підтвердження отримання такої допомоги.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 постанову Окружного адміністративного суду від 17.02.2015 скасовано в частині зобов`язання Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників утриматись від вчинення дій, направлених на погашення податкового боргу ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи", розмір якого визначено податковою вимогою №41 від 28.08.2013 та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015 залишено без змін.
Суди попередніх інстанцій посилались на те, що відповідач не приймав рішення про відмову у прийнятті вперше поданої уточненої декларації, тому наявні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття оскаржуваних вимоги та рішення, визнання їх протиправними та скасування. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача утриматись від вчинення дій, направлених на погашення податкового боргу, розмір якого визначено оскаржуваною вимогою, апеляційний суд вказав, що суди не можуть втручатися в дискреційні повноваження суб`єкта влади доти, поки ним не буде реалізована його виключна компетенція, а тому в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача утриматись від вчинення дій, направлених на погашення податкового боргу, розмір якого визначено оскаржуваною вимогою.