ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 826/723/16
адміністративне провадження № К/9901/11082/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (колегія у складі головуючого судді Келеберди В. І., суддів Качура І. А., Данилишина В. М.) від 04 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Аліменка В. О., суддів Безименної Н. В., Кучми А. Ю.) від 11 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний банк", про визнання протиправними дій,
УСТАНОВИВ:
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національного банку України (далі НБУ, Нацбанк), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк", Банк), у якому просив визнати протиправною бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "ВіЕйБі Банк", невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватного заходу впливу до Банку.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що в порушення норм Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України" (далі - Закон № 679-XIV), Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон № 2121-III) відповідач не вжив заходи щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "ВіЕйБі Банк".
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 04 серпня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у жовтні 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року і ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усі обставини справи. За позицією скаржника, основним обов`язком НБУ є банківське регулювання та нагляд задля захисту інтересів вкладників та кредиторів, однак Нацбанк, на думку ОСОБА_1, не виконав покладені на нього обов`язки, унаслідок чого допустив протиправну бездіяльність.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 листопада 2016 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд."Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
19 березня 2014 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи № НОМЕР_1, відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у дол. США.
19 березня 2014 року між Банком та позивачем було укладено договір банківського вкладу "З любов`ю VAB! "Квартальний" № 762408 / 2014 (в дол. США) та відкрито вкладний рахунок № НОМЕР_4 , сума початкового вкладу становила 101 301,37 дол. США.
06 травня 2014 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу "Марафон лояльності максимум доходу" № 787717 / 2014 (в національній валюті) та відкрито вкладний рахунок № НОМЕР_6, сума початкового вкладу становила 392 301,37 грн.
19 вересня 2014 року між Банком та позивачем було укладено договори банківського вкладу "НВУ "Щомісячний" № 845920/2014 та "НВУ "Квартальний" № 845918 / 2014 (в дол. США), на підставі яких відкрито вкладний рахунок № НОМЕР_8 (сума початкового вкладу становила 30 000,00 дол. США) та вкладний рахунок № НОМЕР_9 (сума початкового вкладу становила 50 000,01 дол. США).
На підставі постанови Правління НБУ від 20 листопада 2014 року № 733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Банку.
У подальшому, ОСОБА_1 отримав гарантовану суму відшкодування в розмірі 200 000,00 грн. Таким чином, загальний залишок заборгованості ПАТ "ВіЕйБі Банк" перед позивачем за вкладами становив 192 301,37 грн та 181 301,31 дол. США.
З матеріалів справи вбачається, що 24 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до НБУ із заявою про прийняття рішення щодо відшкодування йому коштів в розмірі 192 301,37 грн та 181 301,31 дол. США., у відповідь на яку 14 січня 2016 року Нацбанк повідомив позивача, що для врегулювання питань стосовно відшкодування Банком коштів він повинен звертатися до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), оскільки ПАТ "ВіЕйБі Банк" знаходиться в стадії ліквідації.
Крім того, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що виконавча дирекція Фонду своїми рішеннями неодноразово продовжувала строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк", зокрема до 19 березня 2018 року включно.
Вважаючи, що НБУ допустив протиправну бездіяльність шляхом невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Судові рішення, ухвалені за результатом розгляду цього позову, є предметом касаційного перегляду в даній справі.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
При ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що приймаючи рішення від 20 листопада 2014 року № 733 "Про віднесення ПАТ "ВіЕйБі Банк" до категорії неплатоспроможних", від 19 березня 2015 року № 188 "Про відкликання ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" та здійснюючи наглядові дії щодо Банку, НБУ діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами № 679-XIV та № 2121-III і нормативно-правовими актами Нацбанку з метою захисту всіх вкладників та кредиторів цього банку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Закону № 679-XIV головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Нацбанк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Нацбанк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Нацбанку і економічних нормативів. Нацбанк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.