ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №357/4323/17
адміністративне провадження №К/9901/23616/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2017 року (суддя - Бондаренко О.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (колегія суддів: Чаку Є.В., Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з суду з адміністративним позовом до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області (далі - відповідач) про визнання дій відповідача щодо відмови позивачу у видачі посвідчення інваліда війни протиправними; зобов`язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни та видати посвідчення встановленого зразка.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, судами невірно застосовано норми законодавства, якими врегульовано порядок встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, зокрема положення частини 1 статті 7 та пункту 1 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки для встановлення статусу інваліда війни для учасників антитерористичної операції є обов`язковим отримання поранення, контузії або каліцтва саме під час участі в антитерористичній операції.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 дійсно з 20.03.2014 по 15.03.2015 знаходився на військові службі Збройних Сил України, брав безпосередню участь у бойових діях в антитерористичній операції в період з 01.05.2014 по 15.03.2015 в складі в/ч пп В 0849, що підтверджується довідками № 255/м від 15.07.2014 та № 107 від 10.02.2017 року, виданими Білоцерківським об`єднаним військовим комісаріатом Міністерства Оборони України, довідкою № 2018 від 09.06.2015 року, виданою військовою частиною п.п. В 0849 та військовим квитком.
27.07.2015 Білоцерківським районним військовим комісаріатом Київської області ОСОБА_1 було видано посвідчення серії НОМЕР_1, відповідно до якого він має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.
Згідно із довідкою до акту огляду МСЕК серії АБ № 0774660 від 28.02.2017 ОСОБА_1 з 28.02.2017 встановлено третю групу інвалідності до 01.03.2019, у зв`язку з тим, що захворювання пов`язане з захистом Батьківщини.
Згідно з витягом з протоколу № 543 від 16.02.2017, засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв та довідки № 639 від 02.10.2014, виданої військовою частиною А 3122, захворювання ОСОБА_1 пов`язані з захистом Батьківщини.
Позивач у березні 2017 року звернувся з письмовою заявою до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області для встановлення статусу та видачі посвідчення інваліда війни 3 групи, додавши до заяви документи, які підтверджують статус інваліда.
Відповідач своїм листом № 1463 від 13.03.2017 року відмовив позивачу у задоволенні заяви, мотивуючи її тим, що відсутні підстави для видачі йому посвідчення інваліда війни з посиланням на те, причини його інвалідності не пов`язана з пораненням, контузією або каліцтвом, одержаним під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким і погодився апеляційний суд, виходив з того, що захворювання позивача, пов`язане із захистом Батьківщини, є самостійною підставою для віднесення таких осіб до числа інвалідів війни.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Пунктом 11 частини другої статті 7 цього Закону визначено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення.
Частиною третьою статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що порядок надання статусу інваліда війни особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
19. Відповідно до Порядку надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 685 від 08.09.2015, статус інваліда війни надається зокрема:
- військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, поліцейським, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до закону військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції у період її проведення;