1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



03 жовтня 2019 року

Київ

справа №813/6082/15

адміністративне провадження №К/9901/7980/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду в складі колегії суддів: Кухар Н.А., Хоми О.П., Кравців О.Р. від 12 лютого 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Попка Я.С., Хобор Р.Б., Сеника Р.П. від 31 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу, -

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу № 22/3пл/1013-6/5392-15, № 22/4пл/1013-6/5393-15, № 22/68-ф/пл від 15.10.2015.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про накладення штрафу № 22/68-ф/пл від 15.10.2015. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року в частині задоволення позовних вимог, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції, скасувавши постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, порушив ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме порушення. Також зазначив, що суд першої інстанції, визнаючи правомірними постанови № 22/3пл/1013-6/5392-15, № 22/4пл/1013-6/5393-15, не навів жодних мотивів щодо законності їх прийняття.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не подано.

Справу передано до Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2015 посадовими особами структурного підрозділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, у присутності позивача, відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.06.2015 № 934, проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивача на об`єкті будівництва "Будівництво торгового об`єкту на вул . Львівській в м. Радехів Львівської області ".

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №22/75-пл від 30.09.2015, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №22/75-пл від 30.09.2015, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №22/75/1-пл від 30.09.2015, протокол про адміністративне правопорушення №22/75-пл-ф від 30.09.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення № 22/75/1-пл-ф від 30.09.2015 та припис усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 22/75-пл від 30.09.2015.

Згідно з висновками, викладеними в акті №22/75-пл від 30.09.2015, проведеною перевіркою встановлено, що позивачем не розміщено відповідний стенд на будівельному майданчику в доступному для огляду місці щодо інформації про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про категорію складності об`єкта будівництва "Будівництво торгового об`єкту на вул. Львівській в м. Радехів Львівської області", чим порушено ч.6 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.29 Порядку виконання будівельних робіт Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" та під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва позивачем не ведеться виконавча документація. Представлена робоча документація ведеться з порушенням, а саме: відсутні записи про відповідальну особу за виконані будівельні роботи та відсутній журнал бетонних робіт, чим порушено п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва".

Також, встановлено, що позивачем не забезпечено здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва "Будівництво торгового об`єкту на вул. Львівській в м. Радехів Львівської області", а саме: відсутній журнал авторського нагляду та відсутній договір на здійснення авторського нагляду, чим порушено ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва", ст.11 Закону України "Про архітектурну діяльність", порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №903 від 11.07.2007.

15.10.2015 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведення перевірок Корвацьким І.Я. прийнято постанови:

- № 22/3пл/1013-6/5392-15 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суб`єкта містобудування (замовника) позивача, у зв`язку із порушенням п.8 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";

- № 22/4пл/1013-6/5393-15 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суб`єкта містобудування (замовника) позивача, у зв`язку порушенням п.6 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";

- № 22/68-ф/пл у справі про адміністративне правопорушення на громадянина ОСОБА_1, як керівника замовника будівництва, у зв`язку із порушенням ч.16 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Задовольняючи частково позов та скасовуючи постанову№ 22/68-ф/пл у справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції, виходив з того, що дана постанова прийнята на підставі тих самих порушень, що описані у постановах про накладення штрафу № 22/3пл/1013-6/5392-15, № 22/4пл/1013-6/5393-15 від 15.10.2015, однак відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, керувався тим, що штрафна санкція на фізичну особу-підприємця та на її керівника (позивача) накладена відповідно до вимог ст.36 КУпАП та п.5 Порядку № 244, тому безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що позивача притягнуто до відповідальності двічі за одне і те саме правопорушення, оскільки штрафні санкції накладено постановами згідно з різними законодавчими актами, а саме: Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та КУпАП.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, визначено Законом України "Про основи містобудування".

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.


................
Перейти до повного тексту