ПОСТАНОВА
Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №802/1092/16-а
провадження №К/9901/23374/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення грошового утримання, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Дончика В. В. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Ватаманюка Р. В., суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Сторчака В. Ю.
І. Суть спору
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року, прийнятої за наслідками розгляду адміністративної справи № 802/1092/16-а за позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Вінницькій області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення грошового утримання.
2. В обґрунтування заяви зазначає, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року у справі № 802/1613/16-а, яка набрала законної сили 24 січня 2017 року, визнано протиправним та скасовано рішення атестаційної комісії № 5 ГУНП у Вінницькій області від 08 червня 2016 року, зазначене у протоколі ОП № 15.00006025.0034444 та в розділі IV "Результати атестування" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", який прийнятий відносно позивача.
2.1. Позивач вказує, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваного наказу ГУНП у Вінницькій області від 21 липня 2016 року № 134 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади слугувало рішення атестаційної комісії № 5, в якому вказано про невідповідність позивача займаній посаді.
2.2. За таких обставин, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про: скасування наказ ГУНП у Вінницькій області від 21 липня 2016 року № 134 о/с в частині її звільнення зі служби в поліції з посади заступника начальника відділу Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність); поновити її на посаді заступника начальника відділу Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області; стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення - 21 липня 2016 року, по дату поновлення на посаду.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. У період з 02 липня 1997 року по 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ.
4. Згідно з наказом ГУНП у Вінницькій області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9, 12 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання майора поліції в порядку переатестування на посаду заступника начальника відділу Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.
5. 08 червня 2016 року позивач проходила атестування, під час якого атестаційною комісією № 5 ГУНП у Вінницькій області прийнято рішення від 08 червня 2016 року про невідповідність позивача займаній посаді в основу були покладені результати її тестування, під час якого ОСОБА_1 набрала в загальному 38 балів зі 120 можливих (тестування на загальні навички - 14 балів із 60 можливих та по професійному тестуванні - 24 бали з 60 можливих).
6. Наказом ГУНП у Вінницькій області від 21 липня 2016 року № 134 о/с відповідно до частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) майора поліції ОСОБА_1, заступника начальника відділу Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.
7. Підставою наведеного наказу слугував висновок атестаційної комісії № 5 ГУНП у Вінницькій області від 08 червня 2016 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року, в позові відмовлено.
9. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року задоволено.
10. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року в адміністративній справі № 802/1092/16-а скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
11. Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 березня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною підставою для прийняття ГУНП у Вінницькій області оскаржуваного наказу від 21 липня 2016 року № 134 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність слугувало рішення атестаційної комісії № 5 ГУНП у Вінницькій області від 08 червня 2016 року, яке насамперед, скасовано постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року, а відтак є підстави для поновлення позивача на посаді.
13. Таку позицію Вінницького окружного адміністративного суду підтримав і Вінницький апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.
IV. Касаційне оскарження
14. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
15. В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилковість висновку судів щодо застосування загальних положень трудового законодавства та вирішення питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки грошове забезпечення врегульовано спеціальним нормативно-правовим актом.
16. Водночас, у запереченні на касаційну скаргу позивач вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
18. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.