ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №0840/3371/18
адміністративне провадження №К/9901/8706/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Смоковича М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Господарського суду Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року (суддя - Стрельнікова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року (головуючий суддя - Добродняк І.Ю., судді - Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) в адміністративній справі №0840/3371/18
за позовом ОСОБА_1
до Господарського суду Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України
про стягнення заробітної плати,
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Господарського суду Запорізької області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України, в якому просить суд стягнути з Господарського суду Запорізької області на його користь належну заробітну плату у вигляді надбавки за вислугу років за періоди з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. (включно) та з 01.06.2008р. по 31.12.2011р. (включно) в розмірі 23936 грн. 53 коп.
На обґрунтування заявлених вимог зазначив, що на день звільнення позивача з посади судді йому не виплачена заробітна плата в повному обсязі відповідно до вимог Закону України "Про статус суддів". Вважає, дії відповідача щодо нарахування надбавки за вислугу років не від розміру загальної суми щомісячної заробітної плати, а від розміру посадового окладу та відповідно виплати заробітної плати у період з 01.01.2007 до 31.12.2007 та з 01.06.2008 до 31.12.2011 протиправними та такими, що порушують конституційні права позивача..
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, яке було залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, позовні вимоги були задоволені.
Стягнуто з Господарського суду Запорізької області (місцезнаходження: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03500105) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) належну йому заробітну плату у вигляді надбавки за вислугу років за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2011 року у розмірі 23936 грн. 53 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що позивач має право на надбавку за вислугу років, яка обчислюється від загальної суми щомісячної заробітної плати відповідно до ч.4 ст.44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-ХІІ. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності нарахування ОСОБА_1 надбавки за вислугу років не від загальної суми щомісячної заробітної плати, а від розміру посадового окладу. Суди вказали, що після 22.05.2008 дати винесення рішення Конституційним Судом України № 10-рп/2008 Закон України № 2862-ХІІ і постанова Кабінету Міністрів України № 865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років. Проте, суди зазначили, що Закон України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
28 березня 2019 року Господарський суд Запорізької області звернувся до суду касаційної інстанції з даною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року в адміністративній справі №0840/3371/18, в якій просив їх скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що у спірний період водночас діяли закони та нормативно-правові акти з питань оплати праці суддів, тому нарахування та виплата надбавки саме з посадового окладу відповідно до ч.4 статті 44 Закону України №2862-ХІІ "Про статус суддів" проводилась в межах повноважень місцевого господарського суду стосовно оплати праці суддів відповідно до затвердженого фонду заробітної плати та в межах кошторису у системному зв`язку та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005р. №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (зі змінами та доповненнями), Бюджетного кодексу України, Закону України від 07.02.2002 №3018-111 "Про судоустрій України", Законів про Державний бюджет України, Закону від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці". Крім того скаржник вказав, що судами попередніх інстанцій при ухваленні рішень не прийнято до уваги те, що у спірний період питання оплати праці суддів (стосовно стажу роботу на посаді судді, надбавки за вислугу років, розміру надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи, преміювання тощо) було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (зі змінами та доповненнями) де вказано, що суддям виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас. Скаржник зазначив, що статтею 105 Закону України від 19.12.2006 №489-У "Про державний бюджет України на 2007 рік" установлено, що умови оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, затверджуються виключно Кабінетом Міністрів України. Отже, оплата праці суддів має здійснюватися відповідно до постанов Кабінету Міністрів України стосовно умов оплати праці у бюджетній сфері, які є обов`язковими до виконання.
08 травня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли доповнення до касаційної скарги, в яких скаржник просить залучити алгоритм нарахування заробітної плати судді Соловйову В.В. за період з вересня 2007 року по листопад 2011 року до адміністративного провадження №К/9901/8706/19 та задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.
Позивачем до Суду надані заперечення з приводу подання відповідачем доповнення до касаційної скарги, в яких вказує на порушення скаржником строків подання до суду доповнень та змін до касаційної скарги, що зазначені у частині 1 статті 337 КАС України, а також вказує на той факт, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Позивач просив Суд залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, оскільки суди не допустили неправильного застосування норм матеріального або процесуального права при їх ухваленні.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Указом Президента України від 16.11.2004 №1419/2004 ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років на посаду судді Господарського суду Запорізької області.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2010 №2512-VI позивача обрано на посаду судді Господарського суду Запорізької області безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 04.02.2016 №997-VІІІ відповідно до п.9 ч. 5 ст. 126 Конституції позивача було звільнено з посади судді Господарського суду Запорізької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Наказом голови Господарського суду Запорізької області від 17.02.2016 №4к відповідно до ст.38 Кодексу законів про працю України, ст. 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" позивача було відраховано зі складу суду у зв`язку з виходом у відставку.
На письмовий запит позивача до Господарського суду ОСОБА_1 отримано відповідь голови Господарського суду Запорізької області від 24.07.2018 №009463, з якої позивачу стало відомо, що згідно розрахунково-платіжних відомостей за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 судді ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася щомісячна доплата за вислугу років у таких розмірах: з 01.01.2007 по 18.06.2007 -20%, з 19.06.2007 по 31.12.2007 - 25% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; з 15.04.2005 по 05.06.2008 позивачу встановлений 4 кваліфікаційний клас у сумі 300 грн. з урахуванням якого по 31.12.2011 нараховувалася та виплачувалася щомісячна доплата за вислугу років (посадовий оклад становив 2988 грн.); з 22.05.2008 по 31.12.2007 та з 01.06.2008 по 31.12.2011 щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 25% нараховувалася та виплачувалася від посадового окладу 2988 грн. з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас 325 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, а саме з нарахуванням та виплатою надбавки за вислугу років виходячи з розміру посадового окладу, а не з загальної суми щомісячного заробітку, як це передбачено ч.4 ст. 44 Закону України "Про статус суддів", вважаючи, що відповідачем на день звільнення позивача з посади судді не виплачена заробітна плата в повному обсязі за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 та з 01.06.2008 по 31.12.2011 у сумі 23936 грн. 53 коп. позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Закон України "Про статус суддів" № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року (далі Закон № 2862-ХІІ) визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України статус суддів визначається виключно Конституцією України та законами України, якими гарантовано незалежність і недоторканість суддів (частина перша статті 126 Конституції України). А згідно з частиною першою статті 130 Основного Закону, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Згідно ч.1 ст.44 Закону України "Про статус суддів" заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
За правилами ч.4 ст.44 Закону № 2862-ХІІ, в редакції Закону України № 4015-XII від 24.02.1994, суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Статтею 113 Закону України від 20.12.2005 № 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" установлено, що у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною четвертою статті 44 Закону України "Про статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 8, ст. 56; 1994р., N 26, ст. 203) від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" обмеження або інші правила щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям не встановлено.
Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 61 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до абзацу другого частини четвертої статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-ХІІ, а саме: слова "загальної суми щомісячного заробітку" замінено словами "посадового окладу".
З 01.01.2008 змінено порядок нарахування надбавки за вислугу років та встановлено, що вказана надбавка розраховується у тих же відсотках, проте, не від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, а від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.