ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №802/1009/16-а
адміністративне провадження №К/9901/11947/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року (головуючий суддя - Воробйова І.А.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року (головуючий суддя - Сапальова Т.В., судді - Матохнюк Д.Б., Боровицький О.А.)
у справі № 802/1009/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області
про зобов`язання нарахувати та виплатити вихідну допомогу у зв`язку із відставкою, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області (далі - відповідач), в якому просив зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити у зв`язку із виходом у відставку вихідну допомогу без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен рік роботи на посаді судді, а саме у розмірі 21 (двадцяти одного) його місячного заробітку (суддівської винагороди) на день відрахування його зі штату суддів Козятинського міськрайонного суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області про зобов`язання нарахувати та виплатити вихідну допомогу у зв`язку із відставкою відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на момент звільнення ОСОБА_1 з посади судді Закон України "Про статус судів" не діяв, оскільки втратив чинність на підставі Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 23 грудня 2010 року N 2856-VI. А відтак, позивач не має права на отримання гарантій матеріального та соціально-побутового забезпечення суддів у зв`язку з відставкою, оскільки дане право виникає одночасно з набуттям скаржником права на відставку, а не з моменту призначення його на посаду судді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
10 жовтня 2016 року судом касаційної інстанції отримано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року, в якій просить скасувати зазначенні рішення та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що оскільки право на відставку, а відповідно, і на отриманні вихідної допомоги набуто ним до набрання чинності Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", то цим законодавчим актом не може бути обмежено права, зокрема, щодо належного матеріального та соціального захисту, що не було враховано в рішеннях судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
07 листопада 2016 року судом касаційної інстанції було отримано заперечення відповідача, в якому він вважає подану касаційну скаргу безпідставною та необґрунтованою і просить залишити її без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року вказану касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
ОСОБА_1 з 13 травня 1998 р. працював на посаді судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.
12 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Постанову № 788-VIII, якою, у зв`язку з поданням заяви про відставку, крім інших, звільнено з посади судді ОСОБА_1 .
Згідно наказу Козятинського міскрайонного суду Вінницької області №180-к від 27.11.2015р. ОСОБА_1 відраховано із штату суддів з 27.11.2015 р.
25.12.2015 року позивач звернувся з заявою до Козятинського міскрайонного суду Вінницької області та територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області про виплату вихідної допомоги у відповідності до положень частини третьої статті 43 Закону України "Про статус судів", яка діяла на момент призначення його на посаду, в сумі 434 070 грн.
Листами від 06.01.2016р., 29.01.2016р. судом та управлінням позивачу відмовлено у виплаті та зазначено, що чинним Законом України "Про судоустрій та статус суддів", який діяв на момент звільнення ОСОБА_1 з посади, не передбачено право судді, звільненого з посади у зв`язку із виходом у відставку, на отримання вихідної допомоги.
З такою відмовою позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ.
Частина 2 статті 19 Конституції України, в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 788-VIII: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 58 Конституції України в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 788-VIII: закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Пункт 9 частини 5 статті 126 Конституції України в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 788-VIII: суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив у разі подання суддею заяви про відставку або звільнення з посади за власним бажанням.
Частина 1 статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-XII (далі - Закон № 2862-XII): Кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.
Частина 3 статті 43 Закону № 2862-XII: Судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
Підпункт 1 пункту 2 Розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон № 2453-VI): Визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про статус суддів" ( 2862-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 8, ст. 56; 1994 р., N 22, ст. 142, N 26, ст. 203; 1995 р., N 34, ст. 268; 1999 р., N 50, ст. 434; 2000 р., N 10, ст. 79, N 13, ст. 102, N 38, ст. 322; 2001 р., N 33, ст. 180; 2004 р., N 25, ст. 354; 2006 р., N 1, ст. 18), крім статей 43 та 44, які втрачають чинність з 1 січня 2011 року