1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



02 жовтня 2019 року

Київ

справа №160/7524/18

адміністративне провадження №К/9901/16335/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Рибачука А.І., Саприкіної І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року (головуючий суддя: Дєєв М.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (головуючий суддя: Дурасова Ю.В., судді: Божко Л.А., Сухаров А.В.) у справі № 160/7524/18 за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради про визнання протиправним рішення,

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кам`янської міської ради, в якому просив визнати протиправним та нечинним рішення Кам`янської міської ради від 29 вересня 2017 року № 833-19/VІІ "Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Кам`янське" (далі - рішення № 833-19/VІІ) зі змінами, внесеними рішеннями Кам`янської міської ради від 17 листопада 2017 року № 897-20/VІІ "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.09.2017 № 833-19/VІІ", від 22 грудня 2017 року № 952-21- VІІ "Про деякі питання утримання об`єктів (елементів) благоустрою на території міста Кам`янського".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради про визнання протиправним рішення.

01 березня 2019 року від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку для звернення з даною позовною заявою до суду, в обґрунтування, якої зазначено, що позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів лише 12 липня 2018 року, коли звернувся до управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради із заявою про продовження строку дії паспорту прив`язки трьох тимчасових споруд №180 від 14 липня 2014 року, у зв`язку із закінченням строку їх дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради про визнання протиправним рішення - залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суди попередніх інстанцій зазначили, що оскаржуване рішення № 833-19/VІІ та рішення, якими було внесені зміни до нього, були опубліковані на офіційній сторінці Кам`янської міської ради, в інформаційно-аналітичному щотижневику Кам`янської міської ради "Відомості" та в соціальній газеті, мовою оригіналу: "Любимый город", а отже мають загальний доступ, та з дня їх опублікування з їхнім текстом має можливість ознайомитися будь-яка особа. Враховуючи публічність та відкритість зазначеної інформації, суди дійшли висновку, що позивач мав можливість дізнатися про порушення своїх прав та інтересів ще в 2017 році, при цьому не надав належних доказів, що підтверджують наявність будь-яких обмежень в ознайомленні з оскаржуваним рішенням (зі змінами).

10 червня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач після прийняття оскаржуваного рішення №833-19/VII мав діючий паспорт прив`язки тимчасової споруди, а отже мав усі законні підстави на розміщення такої споруди, у нього не було необхідності раніше, чим до закінчення паспорту прив`язки, з`ясовувати питання щодо переліку документів, які вимагають у нього для продовження паспорту. Стверджує, що незважаючи на набрання чинності нормативно-правового акту, останній може бути застосований до кожної конкретної особи не безпосередньо в день набрання чинності, а при настанні конкретної обставини, якою вважає звернення 12 липня 2018 року із заявою про продовження паспорту прив`язки. З посиланням на положення статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивач вважає висновок судів першої та апеляційної інстанції про початок перебігу шестимісячного строку на оскарження нормативно-правового акту з моменту його офіційного опублікування передчасним.

Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржене судове рішення у межах доводів касаційної скарги з урахуванням вимог статті 341 КАС України, з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником трьох тимчасових споруд по АДРЕСА_1.

14 липня 2014 року управлінням містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради позивачу був виданий паспорт прив`язки трьох тимчасових споруд №180 строком дії до 14 липня 2015 року, який неодноразово продовжувався на строк до 14 липня 2016 року, до 14 липня 2017 року та до 14 липня 2018 року.

У зв`язку із закінченням 14 липня 2018 року строку дії паспорту прив`язки тимчасової споруди № 180, для провадження підприємницької діяльності позивач 12 липня 2018 року звернувся із заявою до управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради для продовження строку дії вказаного паспорту прив`язки та з офіційного веб-сайта Кам`янської міської ради http://kam.gov.ua розділ "Продовження терміну дії паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності" йому стало відомо, що до вказаної заяви необхідно надати: копію документів на землекористування та копію договору з Комунальним підприємством Кам`янської міської ради "Благоустрій" щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою.

Кам`янською міською радою було прийнято рішення від 29 вересня 2017 року №833-19/VІІ "Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Кам`янське" зі змінами, внесеними рішеннями Кам`янської міської ради від 17 листопада 2017 року №897-20/VІІ "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.09.2017 №833-19/УІІ", від 22 грудня 2017 року №952-21-VІІ "Про деякі питання утримання об`єктів (елементів) благоустрою на території м. Кам`янського", відповідно до якого осіб, які є власниками тимчасових споруд, зобов`язують укласти з Комунальним підприємством Кам`янської міської ради "Благоустрій" договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою та оформити документи на землекористування, а у разі відмови особи від виконання таких умов, тимчасові споруди будуть вважатися самовільно встановленими та підлягатимуть примусовому демонтажу.

Позивач, не погоджується з рішенням № 833-19/VІІ відповідача, тому вважає за необхідне оскаржити його в судовому порядку.

Предметом касаційного оскарження є правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні судового рішення, яким позовну заяву залишено без розгляду.

В контексті вимог частини другої статті 264 КАС України позивач, звертаючись до суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, має обґрунтувати не лише зміст позовних вимог, а і факт порушення цим актом його суб`єктивних прав, свобод, інтересів. Зважаючи на обставини справи, судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що оскаржуване рішення Кам`янської міської ради №833-19/VІІ (зі змінами) є нормативно-правовим актом.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.


................
Перейти до повного тексту