ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2019 року
м. Київ
cправа № 910/8287/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Кушнір І.В., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Семенчука М.А. (довіреність № 92 від 15.08.2018),
відповідача-1: Луневського Є.О. (ордер серії КС № 687411 від 19.09.2019),
відповідача-2: не з`явились,
розглянувши у відритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2019
та рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2019
у справі № 910/8287/18
за позовом Національного антикорупційного бюро України
до:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Булет Лайн",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю ""Компанія Суфрієр",
про визнання договору недійсним,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2018 року Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Булет Лайн" (далі - ТОВ "Булет Лайн") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Суфрієр" (далі - ТОВ "Компанія Суфрієр") про визнання недійсним договору № 21/12/15 від 21.12.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір не відповідає положенням ч.ч. 2, 3 ст. 203 та суперечить ст. 658 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 (суддя Баранов Д.О.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2019 (колегія суддів у складі: Буравльов С.І. - головуючий, Сулім В.В., Пашкіна С.А.), у задоволенні позову відмовлено.
Судами обох інстанцій встановлено, що між Міністерством оборони України (комітент) та Корпорацією "Укрінмаш" (комісіонер) 24.12.2008 укладено договір комісії № 225/4/157-08ВР (щодо відчуження та реалізації військового майна на внутрішньому ринку), відповідно до п. 1.1 договору комісії комітент доручає комісіонеру, а комісіонер бере на себе зобов`язання за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечать цьому договору, та виконати від свого імені, в інтересах комітента та за рахунок останнього договір з покупцем на реалізацію на внутрішньому ринку військового майна Збройних Сил України (спецвироби) згідно зі специфікацією спецвиробів (додаток № 1), які передаються комітентом комісіонеру для реалізації покупцю на умовах поставки EXW військові частини А0297 (м. Київ), А3796 (м. Київ), відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати "Інкотермс" у редакції 2000 року.
Між Міністерством оборони України (комітентом) та Корпорацією "Укрінмаш" (комісіонером) 28.10.2009 укладено договір комісії про відчуження та реалізацію військового майна (на внутрішньому ринку) № 270/4/157-09ВР, відповідно до п. 1.1 цього договору комітент доручає комісіонеру, а комісіонер бере на себе зобов`язання за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечать цьому договору, та виконати від свого імені, в інтересах комітента та за рахунок останнього договір з покупцем на реалізацію на внутрішньому ринку надлишкового військового майна Збройних Сил України (майно) згідно із специфікацією майна (додаток № 1), яке передаються комітентом комісіонеру для реалізації покупцю на умовах поставки EXW військові частини А0297 (м. Київ), відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати "Інкотермс" у редакції 2000 року.
На виконання умов вказаних договорів комісії комітентом було передано, а комісіонером прийнято спецвироби - двигуни, що підтверджується актами прийому-передачі майна, а також актами про виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків за договором комісії № 225/4/157-08ВР від 24.12.2008.
Між ТОВ "Булет Лайн" (покупцем) та ТОВ "Компанія Суфрієр" (постачальником) 21.12.2015 укладено договір № 21/12/15, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, вказану у специфікаціях на умовах та в строки, передбачені договором. Продукція постачається для відновлення боєздатності бронетанкової техніки військових частин (підрозділів) Збройних Сил України, які виконують завдання в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) на території Луганської та Донецької областей.
Так, відповідач-2 здійснив поставку відповідачу-1 двигунів В-46-6 у кількості 40 штук на суму 15 500 000 грн., що підтверджується видатковою накладною № РТГ00000021 від 28.12.2015. За отриманий товар відповідач-1 сплатив відповідачу-2 грошові кошти у загальному розмірі 15 500 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
В свою чергу, між Державним підприємством "Львівський бронетанковий завод" (покупцем) та ТОВ "Булет Лайн" (постачальником) 28.12.2015 укладено договір № 28/12/15, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у специфікаціях (продукція), які є невід`ємними частинами договору, на умовах та в строки, передбачені договором. Продукція постачається для відновлення боєздатності бронетанкової техніки військових частин (підрозділів) Збройних Сил України, які виконують завдання в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) на території Луганської та Донецької областей.
У специфікації № 1 до цього договору сторони зазначили, що продукцією, яка постачається за вказаним договором, є двигуни В-46-6 у кількості 40 одиниць, загальною вартістю 26400000,00 грн; КП ліва 175.48.002сб-3 у кількості 2 одиниць, загальною вартістю 620000,00 грн та КП права 17548001сб-3 у кількості 2 одиниць, загальною вартістю 620000,00 грн.
Також між Міністерством оборони України (замовником) та Державним підприємством "Львівський бронетанковий завод" (постачальником) 28.12.2015 укладено договір № 342/316/42 про закупівлю за державні кошти, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити замовнику до бронетанкової техніки спеціального призначення танки та інші бойові самохідні броньовані транспортні засоби й частини до них (30.40.1) (запасні частини та комплектуючі до бронетанкового озброєння і техніки) (3 найменування) за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити продукцію. Продукція постачається для відновлення боєздатності бронетанкової техніки військових частин (підрозділів) Збройних Сил України, які виконують завдання в зоні проведення антитерористичної операції (АТО) на території Луганської та Донецької областей.
У специфікації до договору сторони погодили, що продукцією, яка постачається за вказаним договором, є двигуни В-46-6 у кількості 40 одиниць, загальною вартістю 27200000,00 грн; КП ліва 175.48.002сб-3 у кількості 2 одиниць, загальною вартістю 680000,00 грн та КП права 175.48.001сб-3 у кількості 2 одиниць, загальною вартістю 680000,00 грн.
На думку позивача, укладений між ТОВ "Булет Лайн" та ТОВ "Компанія Суфрієр" договір № 21/12/15 від 21.12.2015 не відповідає вимогам ч.ч. 2, 3 ст. 203 та ст. 658 ЦК України, оскільки: ТОВ "Компанія Суфрієр" не набувало у власність двигуни В-46-6 у кількості 40 шт., а тому не могло їх відчужити за спірним договором; директор ТОВ "Компанія Суфрієр" ОСОБА_1 у кримінальному провадженні надала свідчення про те, що вона не укладала оспорюваного договору; реальний продаж двигунів здійснювався їх фактичним власником - ОСОБА_2
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: позивачем належним чином не обґрунтовано, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення спірного договору, не обґрунтовано наявності ознак корупційного діяння при укладенні договору, не обґрунтовано та не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між оспорюваним договором та виконанням НАБУ покладених на нього завдань та (або) обов`язків, визначених Законом України "Про Національне антикорупційне бюро України". Після укладення між відповідачами оспорюваного договору в подальшому майно (двигуни) було продано ДП "Львівський бронетанковий завод" та, в кінцевому результаті, перейшло до Міністерства оборони України за договором № 342/316/42 від 28.12.2015. При цьому наступне схвалення ТОВ "Компанія Суфрієр" оспорюваного правочину шляхом відвантаження товару відповідачу-1, прийняття грошових коштів за вказаний товар та проставлення печатки відповідача-2 на договорі, специфікації, видатковій накладній унеможливлюють визнання недійсним оспорюваного договору. До того ж в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази на підтвердження доводів (зокрема, відсутній правовстановлюючий документ, з якого вбачається, що товар належав іншій особі), що ТОВ "Компанія Суфрієр" не набувало у власність двигуни В-46-6 у кількості 40 шт.
Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Доводи скаржника зводяться до того, що: відповідач-2 не був власником проданого за спірним договором товару; спірний договір не підписувався директором ТОВ "Компанія Суфрієр"; в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження схвалення уповноваженою особою ТОВ "Компанія Суфрієр" оспорюваного договору, відтак останній підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.10.2019 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 27.09.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач-1 просить останню залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників учасників справи, переглянувши в касаційному порядку оскаржувані постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
За положеннями ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання правочину недійсним.
При цьому, правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи" (ст.ст. 215, 216 ЦК України).
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", в редакції чинній до 05.06.2019, НАБУ та його працівникам для виконання покладених на них обов`язків надається право за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України.
Враховуючи призначення НАБУ як державного правоохоронного органу, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових, і до завдань якого належать протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеки, позов НАБУ повинен бути спрямований на захист інтересів держави і суспільства, у зв`язку з чим відповідне обґрунтування порушення інтересів держави і суспільства покладається саме на нього.