Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 420/384/17
провадження № 51-329 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Ємця О.П., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Ткачук Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Луганського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014130510000254, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), в силу ст.89 КК України такий, що немає судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 11 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст.125 КК України до покарання у виді арешту на строк три місяці.
Цивільний позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 8080,41 грн. та 10000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року вирок місцевого суду скасовано в частині вирішення цивільного позову. У задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 8080,41 грн. відмовлено, за необґрунтованістю. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, 02 серпня 2014 року біля 17:30 год., перебуваючи в приміщенні контори СТОВ імені Енгельса, що по вул. Пульного, 2 в с. Кам`янка Новопсковського району Луганської області, в ході сварки, яка відбулася в результаті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_2, наніс останньому три удари кулаком правої руки в область обличчя, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить змінити ухвалу апеляційного суду, зазначивши про зміну вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що апеляційний суд, ухвалюючи рішення про зменшення сум, які підлягають стягненню з обвинуваченого, всупереч положень ст. 408 КПК не змінив вирок, а скасував його частково, при цьому власне рішення виклав у формі ухвали, без постановлення вироку, як вимагає ст. 407 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Ткачук Г.В. у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримала та просила задовольнити.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржується і судом касаційної інстанції не перевіряється.
Доводи прокурора про те, що апеляційний суд, ухвалюючи рішення про зменшення сум, які підлягають стягненню з обвинуваченого, всупереч положень ст. 408 КПК не змінив вирок, а скасував його частково, при цьому власне рішення виклав у формі ухвали, без постановлення вироку, не заслуговують на увагу.