Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 р.
м. Київ
Справа №461/11476/15-к
Провадження № 51-10039км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Марчука О. П., Наставного В.В.,
секретаря
судового засідання Трутенко А.Ю.,
за участю:
прокурора Міщенко Т.М.,
засудженого ОСОБА_1,
адвоката Гуменецького І.І. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Гуменецького І.І. на вирок Галицького районного суду м. Львова від 13 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120151400000000, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Маріуполя, Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 13 липня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 149 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Апеляційного судуЛьвівської області від 07 вересня 2018 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами у невстановлений час та місці, розробили спільний злочинний план щодо вербування осіб, використовуючи їх уразливий стан, для подальшої сексуальної експлуатації.
Так, 16 січня 2015 року, приблизно о 14 год., ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2 , з якою прослідував до кафе "Фотель", що у ТЦ "Магнус" на вул. Шпитальній, 1 у м. Львові, де розпочав дії спрямовані на вербування останньої, як особи молодого віку, яка опинилась в скрутних життєвих обставинах, з метою її сексуальної експлуатації в Грецькій Республіці, а саме: переконував останню, що вона зможе заробляти у вказаній державі значні суми грошових коштів (60 євро за одну годину надання сексуальних послуг). Також, повідомив ОСОБА_2 про те, що він спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами профінансує її переліт у вказану державу, проживання там та забезпечення охорони. Проте, хоча ОСОБА_1 і викликав у ОСОБА_2 уявлення про вигідність і правдивість такої пропозиції та враховуючи її уразливий стан, остання не надала остаточної згоди на його пропозицію, пояснивши це боязню одній летіти в невідому їй державу. Це в свою чергу, стало підставою для ОСОБА_1 продовжити пошуки людей для їх подальшої сексуальної експлуатації, а тому він запропонував останній запитати у її знайомих дівчат щодо того, чи їх влаштує дана пропозиція і вони погодяться полетіти в Грецьку Республіку разом з нею для їх подальшої сексуальної експлуатації.
В подальшому, 26 січня 2015 року, о 15.20 год., ОСОБА_1 у кафе "Фотель", що у ТЦ "Магнус" на вул. Шпитальній, 1 у м. Львові, зустрівся з ОСОБА_2, яка на прохання ОСОБА_1 привела з собою ОСОБА_3 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_1, дізнавшись, що ОСОБА_3 опинилась у тяжких особистих та сімейних обставинах, викликаних залишенням постійного місця проживання, втратою постійного джерела доходів, перебуванням у скрутному матеріальному становищі, використовуючи уразливий стан останньої, розпочав дії, спрямовані на вербування людини з метою її сексуальної експлуатації, а саме: переконував ОСОБА_3, що вона зможе заробляти в Грецькій Республіці значні суми грошових коштів (60 євро за одну годину надання сексуальних послуг). Крім того, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про те, що він спільно з іншими, невстановленими досудовим розслідуванням, особами профінансують її переліт у вказану країну, проживання там та забезпечення охорони. Викликавши у ОСОБА_3 уявлення про вигідність і правдивість такої пропозиції та враховуючи її уразливий стан, остання, як і ОСОБА_2, під час даної зустрічі надала згоду на пропозицію ОСОБА_1 . Після чого, ОСОБА_1 продовжив пошуки людей для їх подальшої сексуальної експлуатації, тому запропонував ОСОБА_2 підшукати ще знайомих дівчат, які б погодились летіти в Грецьку Республіку разом із нею та ОСОБА_3 для їх подальшої сексуальної експлуатації.
27 січня 2015 року, о 15.20 год., у кафе "Фотель", що у ТЦ "Магнус" на вул. Шпитальній, 1 у м. Львові, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2, яка, на прохання ОСОБА_1 привела із собою ОСОБА_4 . В ході зустрічі ОСОБА_1, дізнавшись, що ОСОБА_4 опинилась у тяжких особистих та сімейних обставинах, викликаних залишенням постійного місця проживання, втратою постійного джерела доходів, перебуванням у скрутному матеріальному становищі, а також наявністю на утриманні у ОСОБА_4 малолітньої дитини, використовуючи її уразливий стан, розпочав дії, спрямовані на вербування людини з метою її сексуальної експлуатації, а саме: переконував ОСОБА_4, що вона зможе заробляти в Грецькій Республіці значні суми грошових коштів (60 євро за одну годину надання сексуальних послуг). Також, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4 про те, що він, спільно із невстановленими досудовим розслідуванням особами профінансує її переліт у вказану країну, проживання там та забезпечення охорони. Викликавши у ОСОБА_4 уявлення про вигідність і правдивість такої пропозиції та враховуючи її уразливий стан, остання надала згоду на пропозицію ОСОБА_1
04 червня 2015 року, о 12.15 год., в кафе "Фотель", що у ТЦ "Магнус" на вул. Шпитальній, 1 у м. Львові, ОСОБА_1, маючи на меті доведення спільного з невстановленими досудовим розслідуванням особами злочинного умислу, спрямованого на вербування осіб з використанням їх уразливого стану для подальшої сексуальної експлуатації до кінця, розуміючи реальну можливість перевезення ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в Грецьку Республіку, отримання за це від невстановлених досудовим розслідуванням осіб винагороди, зустрівся із ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та продовжив дії, спрямовані на вербування вказаних осіб, з метою їх сексуальної експлуатації в Грецькій Республіці. Так, він пояснив, що у зв`язку з тривалим терміном не вильоту у вказану країну, змінились умови перебування в Грецькій Республіці, а саме - умови їх майбутнього заробітку, вказавши, що від отриманого від надання платних сексуальних послуг доходу, буде відраховано вартість оформлених для них віз та авіаквитків. За таких обставин, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в уразливому стані, викликаному залишенням постійного місця проживання, втратою постійного джерела доходів, перебуванням у скрутному матеріальному становищі, будучи поставленими в умови необхідності отримання грошових коштів для забезпечення належних соціально-побутових умов, погодились на вищевказані умови ОСОБА_1 .
В такий спосіб, ОСОБА_1, реалізовуючи спільний із невстановленими досудовим розслідуванням особами злочинний умисел на вербування осіб з використанням їх уразливого стану, завербував ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 для подальшої сексуальної експлуатації останніх.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Гуменецький І.І. порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Стверджує, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки формулювання обвинувачення, яке пред`явлене досудовим слідством його підзахисному, не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 149 КК України. Зазначає, що обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях. Вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. 404 КПК України через необґрунтовану відмову в дослідженні доказів, а саме повторному допиті потерпілих та дослідженні аудіозапису на якому міститься перехресний допит потерпілих на досудовому слідстві. Крім того, зазначає, що судом апеляційної інстанції не дано відповіді на всі доводи захисника, які містилися в апеляційній скарзі. Зокрема про те, що стороною обвинувачення не дотримано вимог передбачених ст. 290 КПК України, чим суд допустив неповноту, однобічність під час розгляду провадження, що перешкодило йому винести законне та обґрунтоване рішення.