Постанова
Іменем України
27 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 754/12192/16-ц
провадження № 61-17621св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петріцька Альона Павлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року у складі судді Клочко І. В. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д.,Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20 січня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та повернути сторони в первинний стан.
Позов обгрунтовано тим, що 20 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири внаслідок збігу для продавця тяжких обставин та на вкрай невигідних для нього умовах, чим скористався покупець. ОСОБА_2 вимушений продати свою квартиру брату ОСОБА_5, оскільки заборгував йому та ОСОБА_6 грошові кошти, а також у зв`язку з необхідністю лікування. З договору та платіжних документів випливає, що сума угоди складала 755 525,00 грн, однак реальна ринкова вартість квартири станом на 20 січня 2015 року становила 962 536,00 грн, тобто на 21,51 % більше від ціни продажу.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2017 року, в позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що позивачем не доведено, що оспорюваний правочин вчинено ОСОБА_2 під впливом тяжкої для нього обставини та те, що договір укладено на вкрай невигідних умовах, оскільки сторони правочину погодили істотні умови договору, в тому числі ціну продажу квартири. ОСОБА_1 не є стороною оспорюваного правочину, ним не доведено, що під час укладення договору купівлі-продажу квартири між відповідачами порушено його права та інтереси.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11 липня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_3 на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що оспорюваний договір укладено ОСОБА_2 внаслідок збігу для нього тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Правочин вчинено добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. За відсутності тяжких обставин правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано обставини справи, судами в судових рішеннях не наведено перелік доказів, надані позивачем на підтвердження вимог, оцінку яким також не надано.
Судами першої та апеляційної інстанцій не належним чином застосовано положення статті 233 ЦК України до спірних правовідносин.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
Заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено відсутність порушених прав позивача укладеним відповідачами договору купівлі-продажу, тому у нього відсутні правові підстави для його оскарження, а повноважень на звернення до суду від імені ОСОБА_2 позивачу не надано.
Судом першої інстанції встановлено, що боргові зобов`язання, операція на нозі та оренда кімнати ОСОБА_2 не мають відношення до укладеного між відповідачами спірного договору купівлі-продажу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири, загальною площею 71,4 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 6-7).
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі зазначеного договору (а. с. 8).
Відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус КМНО Петріцька А. П., Реєстраційна служба Головного управління міністерства юстиції України про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, в позові ОСОБА_1 відмовлено та скасовано арешт, накладений ухвалою суду від 08 лютого 2016 року на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 20 січня 2015 року (а. с. 50-56).
На момент продажу квартири АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_2 був її законним власником.
На момент укладення оспорюваного договору вказана квартира не була під арештом, жодних прав у третіх осіб щодо неї не було.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, заперечень на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із статтями 10, 57, 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статті 11 ЦПК України 2004 року суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір купівлі-продажу відповідно до статті 233 ЦК України з підстав вчинення такого правочину ОСОБА_2 під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах.